Пізнаємо світ Разом

Сьогодні, 15 листопада, в США стартував продаж ігрової консолі PlayStation 4. Рекомендована ціна на новинку – 399 доларів. В Європі приставка вийде трохи пізніше, 29 листопада за ціною 399 євро. Російським геймерам PS4 обійдеться приблизно 18 тисяч рублів.

PS4 оснащена 8-ядерним процесором AMD на архітектурі Jaguar, графікою Radeon нового покоління, 8 ГБ оперативної пам’яті, жорстким диском об’ємом 500 ГБ, приводом Blu-ray, HDMI, Bluetooth 2.1. В консолі передбачена можливість завантаження ігор з Інтернету. Але щоб грати в офлайні, підключення до Мережі для перевірки ліцензії не потрібно, так що геймери зможуть вільно обмінюватися дисками один з одним.

Тим часом перші огляди PS4 вже почали з’являтися в Інтернеті. В цілому, новинка отримала дуже хороші оцінки. «Чудова графіка, блискавичний інтерфейс і майже ідеальний контролер роблять PlayStation 4 гідним наступником PS3», – написав з Джефф Бакалар з CNET. У той же час він порекомендувати поки почекати з покупкою консолі, поки для неї не вийде більше ігор.

Видання Polygon теж назвало недолік софта одні з головним мінусів приставки: «Орієнтація PlayStation 4 на ігри – і тільки на ігри – дуже сильно позначається на відсутності переконливого програмного забезпечення». При цьому журналісти відзначили, що перші покупці PS4 стають володарями пристрої з величезним потенціалом.

Kotaku охарактеризувала консоль так: «Легше, тонше і тихіше, ніж оригінальна PlayStation 3 2006 року», а в CVG підкреслили: «Ігри на PlayStation 4 виглядають дуже захоплююче». Stuff оцінив PS4 на п’ять «зірок», висловивши свої враження про інтерфейс наступними словами: «він здається ‘живим’ і інтерактивним, а ступінь ‘соковитості’ контенту наскільки висока, що попереднє покоління і близько не могло б до неї підібратися».

І все ж, воістину приголомшливих ігор для PS4 поки вийшло трохи. Критики, наприклад, добре прийняли «стрілялку» Killzone Shadow Fall, який отримав від 7-10 «зірок» від провідних видань. Платформер Knack і 2D-шутер Resogun оцінили не так високо.

До моменту релізу консолі для неї є всього 22 гри (FIFA 2014 року, Call of Duty Ghosts, Battlefield 4), в тому числі по п’ять штук від самої Sony (Flower, Killzone Shadow Fall, Knack, Resogun, Sound Shapres) і інді-розробників (Contrast, Pinball Aracde, Super Motherload, Tiny Brains, Warframe). Але, як заявляють в компанії, в розробці ще близько 180 найменувань.

Джерела: CNET, Polygon, Kotaku, CVG, Stuff

ZTE – один з лідерів не тільки китайського, а й світового ринку телефонів, цієї весни почав просувати в Росії свій флагманський апарат, ZTE Grand Era. Флагманський він, правда, лише з точки зору представленої в даний момент в російському роздробі лінійки ZTE. Технічно ж пристрій приблизно відповідає «флагманів» першої половини 2012 року.Проте, дуже доступний цінник не дозволяє списати його з рахунків. Що вдає із себе досить просунутий і при цьому бюджетний «китаєць», розбиралися Ми.

Зовнішність, ергономіка
ZTE Grand Era не можна назвати стильним телефоном – вже дуже утилітарний дизайн. З іншого боку, і якусь конкретну критику тут пред’явити складно. Корпус обтічний, кути округлені – деякі скажуть «змилок», інші – «зручно лежить в руці». З останнім твердженням, до речі, не посперечаєшся, габарити Grand Era вельми і вельми людяні: 133 на 66 на 8,6 мм (в найтоншому місці – 7,9), а вага скромний – 114 грамів. З огляду на досить великий – 4,5 дюйма – дисплей, це відмінні показники.

Корпус майже монолітний – виняток становить знімна кришка в верхній частині задньої панелі, під якою розміщено слоти для SIM-карти стандартного розміру, а також для microSD. Ззаду у смартфона два виступи – один навколо об’єктива камери, а другий – в нижній частині. Схожий дизайн був у вийшов у 2010-му Galaxy S від Samsung. Смартфон оригінально пофарбований – на задню кришку нанесений градієнт з переходом від чорного до темного сріблясто-сірого. Наш тестовий зразок явно побував уже не в одного оглядача, але покриття залишилося неушкодженим. Пластик корпусу глянцевий, і ось це мені сподобалося менше, ніж матовий софт-тач на протестованому раніше бюджетному «двухсімочнік» ZTE V880G.

На верхньому торці вхід для навушників і невелика акуратна кнопка включення / блокування. На лівому ребрі елементів управління немає, а на правому розмістилася «гойдалка» регулювання гучності. На нижньому торці – вхід для microUSB. До якості збірки серйозних претензій немає, хоча знімна кришка в верхній частині задньої панелі могла б сидіти на місці і щільніше. Мабуть, мій тестовий зразок пережив не одну і не дві перевстановлення SIM-карт, і кріплення кришки кілька розгойдати.

Разом – дизайн утилітарний, в руці лежить зручно, якість збірки – на четвірку, матеріали корпусу (глянсовий пластик) – на любителя.

Екран, камера
У ZTE Grand Era дисплей з діагоналлю 4,5 дюйма і HD-роздільною здатністю 1280 на 720 пікселів. Нижню частину займають системні клавіші Android, так що реально місця трохи менше. Зате чіткість 326 точок на дюйм, прямо як у iPhone. Екран зроблений за технологією IPS, але при цьому картинка суб’єктивно не ідеальна – квітам не вистачає життя, запас по яскравості не такий гарний, як хотілося б, а при погляді під великим кутом дисплей тьмяніє. Гамма злегка зміщена в теплу сторону спектра. Нарешті, відсутня олеофобним покриття, так що видалити з поверхні екрану сліди пальців буде непросто.Загалом, дисплей можна назвати досконалим, але, з огляду на ціну телефону, якість адекватне.

Я без проблем дивився на Grand Era відео з роздільною здатністю 720p (краще відразу завантажити в Google Play сторонній плеєр, наприклад, MX, розуміє майже весь зоопарк доступних форматів). Звук зовнішнього динаміка посередній, а ось розмовний динамік цілком якісний, чутно співрозмовника добре. На якість передачі голосу мої співрозмовники в ході тесту не скаржилися.

Grand Era обладнаний 8-мегапіксельною основною камерою (є ще 1,3-мегапіксельна спереду для відеочату), це стандартне на сьогодні дозвіл для смартфонів середнього цінового рівня. Очікувати багато чого від камери не варто, тоді вона і не розчарує. Знову таки, в даній ціновій категорії щось краще знайти навряд чи вдасться.

Фотографії при 100% збільшенні виглядають мутнуватими, зате смартфон в більшості випадків правильно виставляє автоматичний баланс білого. Можлива зйомка відео в Full HD, але реалізована функція не ідеально – іноді картинка «завмирає», деталізація слабенька, а фокусування під час зйомки неможлива – як встановиться фокус на початку кліпу, так і буде знімати всю дорогу. Це, щонайменше, дивно. Налаштування камери все приблизно ті ж, що і в стоковому Android 4.0.4.

Начинка, ПО, продуктивність
C точки зору використаних компонентів ZTE Grand Era в чомусь нагадує торішній флагман тайванської HTC, One X. Тут застосований той же неоднозначний (як з точки зору оптимізації ПО, так і з точки зору енергоспоживання) чіпсет Nvidia Tegra 3 в зв’язці з 1 гігабайтом оперативної пам’яті. У процесора чотири основних ядра, що працюють в випадку з Grand Era на частоті 1,5 ГГц і одне допоміжне. Крім того, є 16 «мобільних» графічних ядер.

Вбудований флеш-носій має ємність 4 гігабайти, з яких користувачеві доступно приблизно 1,5 ГБ для додатків і ігор, а також 1 ГБ для даних. У комплекті йде 2-гігабайтна картка microSD, але це не рятує. Прямо скажемо, в ZTE поскупилися, без додаткової ємною (підтримуються носії до 32 ГБ) картки пам’яті повноцінно використовувати апарат (якщо ви збираєтеся дивитися багато відео і слухати багато музики) навряд чи вийде.

Працює ZTE Grand Era на трохи модифікованою (навіщо? Напевно тому, що «всі так роблять») платформі Android версії 4.0.4. Візуально від «чистої» Ice Cream Sandwich, що з’явилася ще в кінці 2011 року на Galaxy Nexus, інтерфейс відрізняється мало, модифіковані лише екран блокування, деякі значки. Крім цього додана функція Mi-Pop – з нею можна відключити стандартні кнопки Android внизу екрану і замість них використовувати плаваючу віртуальну клавішу Mi-Pop. За умовчанням вона працює як кнопка «назад», але, розставивши на ній пальці, можна відкрити інші функції. ZTE звичайно можна похвалити за винахідливість, але мені в такому режимі користуватися смартфоном було елементарно незручно.

У більшості ситуацій інтерфейс апарату працює швидко і плавно, але трапляються часом і пригальмовування. Чи то програмне забезпечення не до кінця оптимізовано під чіп Nvidia Tegra, чи то просто по контрасту з новими смартфонами на Jelly Bean (4.1 і 4.2) «старий» Android здається загальмованим. До речі, навіть банальна заміна лончер ZTE на один з кращих сторонніх, Nova Launcher, дозволила помітно підвищити плавність перегортання домашніх екранів. Заодно лончер допоміг позбутися «альтернативних» значків, встановлених ZTE для номеронабирателя, повідомлень і т.д. Фінальним акордом я скачав шпалери з Jelly Bean, і недоладний азіатський інтерфейс ZTE Grand Era був остаточно забутий, телефон став виглядати так само стильно, як апарати зі стоковим Android останніх версій.

Найслабше місце (і тут теж, мабуть, винна неповноцінна оптимізація ПО для Nvidia Tegra 3) ZTE Grand Era – батарея.Ємність акумулятора пристойна – 1 800 мА * ч, однак при включеному мобільному інтернеті і постійної синхронізації пошти, Twitter і пари інших програм акумулятор спустошувався до шостої вечора навіть при дуже помірному використанні смартфони функцій. Відео трубка може відтворювати в безперервному режимі протягом трьох з невеликим годин, а сучасні 3D-ігри саджають батарею взагалі за дві години.

При відключеному мобільному інтернеті і помірному використанні смартфон може легко прожити пару днів, ось тільки навіщо він тоді потрібен? Коротше кажучи, активним користувачам мобільних додатків і інтернет-сервісів, тим, хто часто витягує апарат з кишені і заглядає в соцмережі, в пошту, на новинні сайти і т.п. рекомендувати ZTE Grand Era (по крайней мере, з нинішньою версією прошивки – може, в майбутньому все поправлять) складно.

Купівля, висновки
У столичних інтернет-магазинах купити ZTE Grand Era зараз можна вже дешевше 10 тисяч рублів (з доставкою якраз вийде 10). Це ціна офіційно ввезеного телефону з гарантією. Дебютував апарат з цінником близько 14 000 рублів, але довелося його зрізати через активної конкуренції з «сірими» торішніми флагманами, головним чином Galaxy S III (від 13 300) і HTC One X (від 13 500). А Galaxy Nexus, який не поступається за продуктивністю, хоча і має нелюбимий багатьма PenTile-екран, взагалі можна купити всього на 500 рублів дорожче Grand Era.

Загалом, економний покупець буде стояти перед типовим для російського ринку смартфонів вибором – купити апарат відомого виробника, але «сірий», або пристрій від поки маловідомої у нас ZTE, що має деякі недоліки, але з офіційною гарантією. В цілому апарат ZTE не так уже й поганий, просто з’явився на ринку запізно. Для економних користувачів, які не бояться експериментів з поки маловідомим брендом, він може стати оптимальним вибором.

Отже, підіб’ємо підсумки:

плюси:

– Ціна
– Швидкий чотирьохядерний чіп
– Хороша продуктивність, особливо в оптимізованих під Tegra 3 іграх

мінуси:

– Слабка (особливо в разі використання мобільного мережі передачі даних) батарея
– Півторарічна версія Android, яка навряд чи отримає оновлення
– Екран без олеофобним покриття

Повні характеристики пристрою на сайті виробника, російськомовну версію якого ZTE, будемо сподіватися, коли-небудь зробить.

Світові ЗМІ повідомили про найбільшу DDoS-атаці в історії Інтернету. Жертвами, за їх власним визнанням, стали дві компанії Spamhaus і CloudFlare. Spamhaus – британська некомерційна організація, яка складає списки серверів, з яких розсилається спам. CloudFlare спеціалізується на захисті від DDoS-атак. Відповідальність за атаку обидві організації поклали на хостинг-провайдера Cyberbunker, який в березні потрапив в чорний список Spamhaus.

Він здається ідеальним героєм для такого сюжету. По-перше, назва у компанії казала – провайдер дійсно здійснює всі операції з цього бункера НАТО часів «холодної війни». По-друге, на сайті Cyberbunker йдеться, що він надає хостинг будь-яких сайтів, крім тих, які мають відношення до дитячої порнографії і тероризму.

Дійсно, в різний час компанія ХОСТІЛА торрент-трекер The Pirate Bay, а також RBN – Russian Business Network – це напівміфічному група кіберзлочинців, яка, за даними ФБР, займалася повним спектром протиправних дій від викрадення та продажу особистих даних і управління ботнетами до поширення дитячої порнографії.

У Spamhaus повідомили, що DDoS-атака на їхню адресу почалася 18 березня і вже на наступний день досягла 90 гігабіт на секунду, а через 4 дні зросла до 120 гігабіт на секунду.

А 27 березня компанія CloudFlare повідомила, що потужність DDoS-атаки склала 300 Гбіт / с, і тепер її безсумнівно можна, назвати найпотужнішою в історії Інтернету. Новина із задоволенням підхопили світові ЗМІ, в тому числі і такі авторитетні як BBC та The New York Times. Останнє видання повідомило, що швидкість Інтернету впала у мільйонів користувачів по всьому світу.

У Cyberbunker свою причетність до атаки заперечують.

«Ми не маємо прямого відношення до атаки. Відповідальність лежить на групі інтернет-провайдерів, вона називається stophaus.com. До її складу входить безліч провайдерів, у яких в минулому були розбіжності з Spamhaus. Spamhaus тільки вдає, що бореться зі спамом – на ділі вони займаються цензурою і користуються своїм становищем, щоб блокувати будь-які неугодні ресурси », – підкреслили в Cyberbunker.

В хостинг-провайдера також відзначили, що в Spamhouse з особливою упередженістю ставляться до російських і китайських користувачам, оскільки в компанії переконані, що в цих країнах орудує основна маса кіберзлочинців. Заступник генерального директора Ru-Сenter Павло Храмцов, однак, цю думку не розділяє

«Вони дійсно борються зі спамом, в принципі дуже багато хто використовує їх чорні списки, щоб спам фільтрувати. Я не можу сказати, що вони не люблять Росію: вони певним чином відносяться до певних провайдерам, а не до всіх огульно.Наприклад, у свій час адреси Ростелекома були в їхньому чорному списку. Треба сказати, що досить оперативно їх звідти прибрали. Spamhaus цілком собі готовий розглядати будь-які різні речі. Інша справа – оскільки в РФ немає закону про спам і сам по собі спам не є протиправною дією, то звернення Spamhaus до російських провайдерам і хостерам дуже часто залишаються без відповіді », – підкреслив заступник генерального директора Ru-Сenter Павло Храмцов.

Тим часом техноблог Gizmodo прийшов до висновку, що новина про «найбільшої хакерської атаки в історії» не відповідають дійсності. На підтвердження видання наводить дані з декількох джерел, в тому числі сервісу Internet Traffic Report. За його статистикою ніяких змін в структурі трафіку не спостерігається.

Такої ж думки дотримуються представники одного з магістральних провайдерів NTT і моніторингової компанії Renesys.Про це свідчить і статистика Amazon. Як пише Gizmodo, Spamhaus і CloudFlare, по всій видимості, поширюють чутки про потужної атаки на догоду просування власного бізнесу.

«Мала вона місце чи ні – поки не дуже зрозуміло, тому що повідомила про денонсацію тільки Spamhaus і його провайдер.Інших джерел немає. Моніторинг трафіку в глобальних мережах не показує, що у нас там щось збільшилася. Але це ще не означає, що атаки не було, вона цілком могла спостерігатися на серверах Spamhaus », – продовжив заместіетль гендиректора Ru-Сenter Павло Храмцов.

Атака такої сили ніколи не реєструвалася в Росії, її складно було б не помітити і неможливо організувати через ботнети.Якщо атака все ж мала місце, вона, по всій видимості, проводилася з використанням помилок в DNS-серверах. Ще один факт, який дозволяє поставити під сумнів правдивість інформації: незважаючи на заявлену небачену потужність атаки, ні Spamhouse, ні Cloudflare поки що не звернулися до поліцію.

За рідкісними винятками типу Any.DO або Clear планувальники для смартфонів перевантажені функціями, несимпатичні інтерфейсами і просто нудні. Чи то справа Carrot – iOS-додаток не тільки красиве, але й абсолютно особливе, що перетворює процес планування і виконання завдань в захоплюючу гру. А ще там є котик.

«Морквина» – так перекладається назва – виглядає просто, красиво і стильно, чимось нагадуючи популярне і безкоштовне Any.DO, але інтерфейс – це не головне. Куди сильніше чіпляє живий діалог з програмою, адже вона володіє власним характером і не скупиться на жарти для користувача, якого іменує не інакше як «ледачим чоловічок».

Ігрова складова не притягнута за вуха, а цілком органічно вплетена в програму. Carrot стимулює виконувати записані в органайзер доручення якнайшвидше. Якщо користувач справляється, програма радіє і дає йому додаткові очки, що дозволяють перейти на наступний рівень, на якому відкриються нові функції і додатковий контент. Якщо людина затягує з термінами, програма розбудовується і злиться.

Як тільки ви запускаєте програму, вона починає з вами розмовляти – лаятися, якщо ви тикаєте додаток в його віртуальний очей-сенсор, радіти, що ви справляєтеся з завданнями, жартувати над вами. Інтерфейс програми не перекладений російською, так що тим, хто не розуміє англійської, гумор буде незрозумілий.

Для мене найголовніший мінус в Carrot – це роздратування від намальованого сенсора. Він сприймається як елемент інтерфейсу, пальці самі так і норовлять на нього натиснути, і кожен раз програма лається на це. Зрозуміло, що це жарт авторів, але все ж перебір. Крім того, до мінусів можна віднести практично повна відсутність важливих функцій спочатку – завдання не можна переміщати, редагувати і взагалі нічого не можна робити.

Лише поступово (уявіть, що ви «прокачує» персонажа в комп’ютерній грі) додаток перетворюється в повноцінний мультифункціональний планувальник, причому інтерфейс при цьому залишається таким же простим, анітрохи не засмічується. Всі можливості відкриваються виключно у вигляді нагород. Як і в багатьох іграх, в програмі можливо домагатися свого нечесними способами. Ніщо не заважає вводити і відразу видаляти випадкові слова, отримуючи за це окуляри. Але це нудно, навряд чи багато хто буде займатися цим.

Інтерфейс у додатки надпростий. Свайп вгору дозволяє вписати трохи тексту (додавати фотографії, дати та інше не можна – тільки текст і нічого зайвого). Щоб прибрати замітку, досить зробити свайп вліво, свайп вправо відкриває меню, в якому можна побачити настрій програми, знайти міні-магазин, де можна докупити різні теми оформлення, отримати доступ до налаштувань і – куди ж без нього – до котику.

Інтерфейс програми залежить від його настрою. Якщо ви добре справляєтеся зі своїми нотатками (і не тикаєте програму в намальований очей), вона в гарному настрої і тема оформлення світла. Якщо ж ви не справляєтеся зі своїми справами або не можете утриматися від серії стусанів в око, то програма чорніє.

Поступово, у міру просування по рівнях, для користувача відкривається все більше і більше поліпшень. Приміром, на сьомому рівні, якщо вписати в рядок заміток «CARROT I’m bored» (Carrot, мені нудно), він порадить, чим зайнятися – вступити в таємне товариство, стрибнути з парашутом і так далі.

Згодом в додатку можна відкрити щось на кшталт тамагочі – котика, якого можна годувати, докуповувати йому різні костюми, чесати і так далі. Це дуже весело. Імєєно з котом пов’язано багато поліпшення. Наприклад, годувати його можна тільки з 12 рівня, а поміняти йому кличку – з 36 рівня.

Додаток було розроблено Брайаном Мюллером. Він зазначає, що просто хотів створити «органайзер, який не був би занадто складним і був би кумедним». Додаток можна завантажити в App Store за 33 рубля. Це промо-ціна на перший час після запуску і незабаром виросте вдвічі.

Підводячи підсумок, скажу, що це, мабуть, краще заметочное додаток з усіх, що я бачив. Дотепності авторів, які писали тексти, можна тільки позаздрити. Все дуже смішно, та й сама по собі програма дуже зручна (правда, доведеться відкрити базові функції). Чим далі ви прокачувати, тим зручніше і зручніше вона стає. У гру постійно хочеться повертатися. Багато в чому цьому сприяє кіт-тамагочі – адже його потрібно годувати.

Все тісніше стає на ринку розумних годин. На цьому тижні один з найбільших постачальників комплектуючих для мобільних пристроїв Qualcomm оголосив дату виходу в продаж своєї версії smart watch – вона називається Toq. На ринку США годинник з’являться вже другого грудня і коштувати будуть 350 доларів.

Це на 50 доларів дорожче, ніж головний конкурент – Samsung Galaxy Gear. Однак і позиціонує Qualcomm свій пристрій як штучний, ексклюзивний товар. Суть та ж: годинник, які з’єднуються зі смартфоном, можуть приймати і здійснювати дзвінки, транслюючи звук в гарнітуру або навушники.

Але в компанії спочатку заявили, що випустять обмежену партію не для того, щоб вторгнутися на ринок смарт-годин або заробити, а для демонстрації нових технологій.

Зокрема, надекономічного дисплея Mirasol. Дисплей, а точніше його енергопортебленіе, – головна проблема розумних годин. Через надмалих розмірів девайса великий акумулятор в ньому не розмістити. Тому Galaxy Gear працює від батареї добу.

А Toq, як обіцяють, протягне весь робочий тиждень, якщо особливо його не навантажувати. А при повному завантаженні – три доби.

Дисплей Mirasol – це, фактично, щось середнє між екраном читалки і смартфона: кольоровий, матовий і досить яскравий для роботи при сонячному світлі.

З мінусів – низька швидкість оновлення картинки і, головне, велика складність і дорожнеча виробництва. В силу цих особливостей в планшетах Mirasol не прижився, а ось в розумних годиннику – є всі шанси.

А ще Toq працює на власній операционке, яка дозволяє підключати його не тільки до пристроїв на Android, але і на iOS.Крім того, годинник підтримують інтерфейс Alljoyn – чергову спробу створення «інтернету речей». Це набір інструментів, який дозволяє розробникам пов’язувати в мережу різноманітні побутові пристрої. Тобто, в перспективі, такий годинник зможуть управляти всією домашньою електронікою.

Ще один новий гравець на ринку розумних годин вельми дивний. Це китайська компанія Goophone, про яку на Заході зробили висновки вже по одному її назві. Goo в перекладі з англійської – це слиз, жижа. Компанія відома своїми підробками під iPhone. Зовні це точні копії смартфонів Apple, але на Android.

Асортимент оновлюється дуже швидко – вже готові і 5C, і 5S. При цьому пристрої зроблені досить якісно, і на внутрішньому ринку користуються непоганим попитом, в першу чергу завдяки ціні – 100-200 доларів.

Так ось, Goophone зробили свою версію смарт-годин. На вигляд це досить непоказне пристрій з двома кнопками: включення і повернення. Інтерфейс спочатку збиває з пантелику: стартовий екран – це акуратно скопійована мозаїка Windows Phone з робочими іконками. Однак за ширмою ховається звичайнісінький Android, судячи з усього досить свіжої версії. І, до речі, працює непогано – судячи з демо-роликів, в маленький годинник примудрилися запхати повний функціонал Android-смартфона.

Більше про загадкові годиннику нічого невідомо. З чим з’єднуються, скільки працюють – таємниця. Однак в Goophone, судячи з усього, налаштовані дуже серйозно. Справа в тому, що це перший продукт, який компанія не підробила, а створила самостійно. І коштує він рівно стільки ж, скільки і Samsung Galaxy Gear – 300 доларів. Для Китаю – гроші величезні, тим більше за іграшку. Значить, орієнтований товар на зовнішній ринок. І, до речі, в мережі китайські смарт-годинник все частіше порівнюють з Galaxy Gear. І не на користь останнього.

На цьому ж тижні цей девайс Samsung піддався неприємним нападкам з боку корейської преси.

Газета BusinessKorea повідомила, що з початку продажів Samsung вдалося реалізувати всього близько 50 тисяч пристроїв.Нібито, виною всьому спірний дизайн, досить обмежена функціональність, фактично зводиться до функції гарнітури з екраном, і короткий час життя акумулятора.

Звістка почали передруковувати світові ЗМІ, однак Samsung пізніше виступив зі спростуванням. У компанії заявили, що за два місяці відправили замовникам понад 800 тисяч Galaxy Gear, а число, озвучене BusinessKorea, це дані, власне, по одній лише Кореї.

Легенда мобільного фотографії – компанія Hipstamatic – відкрила вільний доступ до свого нового додатку Oggl. До цього протягом двох тиждень доступ до програми мали лише власники запрошення. Ми завантажили програму і підготували детальний огляд.

В даний час всі користувачі iOS-пристроїв можуть безкоштовно завантажити додаток і почати його використовувати.Розробники хотіли зробити Oggl співтовариством для креативних людей, які суміщають в собі кращі риси Instagram і 500px.Поки що у нової програми немає Android-версії і невідомо, чи з’явиться вона взагалі. Версія для Windows Phone вийде в червні.

Головним конкурентом Oggl, зрозуміло, є Instagram. Нині належить Facebook додаток-соцмережа свого часу зуміла відбити у Hipstamatic величезна кількість фанатів ще тільки зароджувалася тоді, в 2010-му, мобільної фотографії. Мільйони вважали за краще безкоштовний Instagram з жорстко заданими «фільтрами» гнучкості системи віртуальних «об’єктивів» і «плівок» недешевої програми Hipstamatic. Oggl повинен допомогти компанії знову відвоювати позиції, тому у Hipstamatic явно була одна мета – зробити програму, яка повністю замінить Instagram, буде краще за нього.

Насамперед, коли ти відкриваєш додаток, ти помічаєш дизайн – він дійсно приголомшливий. Зовнішній вигляд Instagram теж досить непоганий, але, в порівнянні з новеньким з голочки Oggl, він виглядає старомодним і бляклим. Дизайнери не схалтурили – у додатку дуже гарний логотип, значки інтерфейсу хочеться чіпати і чіпати. Все зі смаком, хоча не сказати, щоб зовсім просто.

Якщо Instagram – це програма, яка ти відкриваєш, пару раз тикаєш пальцем і тобі повністю зрозуміло, як воно працює, то в Oggl доведеться витратити кілька хвилин на те, щоб розібратися у всіх функціях сервісу. Програма пропонує куди більше можливостей, ніж Instagram і тому вона трохи складніше. Та ще й прогресивний дизайн грає злий жарт: розробники постаралися максимально приховати додаткові елементи інтерфейсу, так що спочатку їх не дуже-то просто знайти.

Отже, відволікаючись від дизайну, давайте розглянемо, що ж таке Oggl і в чому його схожості та відмінності з Instagram.

фото

Як і Instagram, Oggl – це сервіс, що дозволяє швидко зробити фотографію, поділитися нею з друзями і обговорити результат. Додаток надає різні способи обробки знімків, більш просунуті і персоналізовані, ніж незмінні і вже впізнавані багатьма «в обличчя» фільтри Instagram.

Додаток, на відміну від Instagram, дозволяє налаштувати камеру ще до здійснення знімка – можна вибрати режим пейзажу, портрета, нічної зйомки, заходу. Є навіть спеціальний режим для фотографування їжі. Можна отримати і додаткові пре-фільтри, але вже за гроші.

У програмі реалізована можливість створювати власні фільтри і давати їм назви. Система досить гарна – можна по різному поєднувати один з одним п’ять ікон з різними «об’єктивами» і п’ять ікон з «плівками». Плівки відповідають за різні рамочки навколо знімка, а об’єктиви – за колірну гамму. В результаті виходить досить багато різноманітних комбінацій. Додаток дражнить різними додатковими лінзами і плівками, демонструючи приклади красивих знімків, зроблених з їх допомогою.Однак, за таке задоволення доведеться платити 99 рублів за тримісячну підписку, або 329 рублів за річну.

Зазначу, що, незважаючи на всю свою красу, додаток поки що не ідеально оптимізована і за час написання огляду воно вилітало на моєму iPhone 4S шість разів. Це дуже неприємно, особливо, коли ти тільки що закінчив редагувати фотографію, на яку витратив кілька хвилин свого життя, а твоя робота не збереглася.

Oggl – це, перш за все, все-таки соціальна мережа. Як і в Instagram, тут можна поставити собі аватарку (в круглої красивій рамочці), також необхідно вибрати собі ім’я користувача в звичній системі, з @, як в Twitter або Instagram. Завдяки їм, можна робити звичні реплаі, система хештегов також присутній. Також в програмі можна фолів інші акаунти, а у вас будуть фоловери. Загалом, все як завжди – нічого незвичного.

соціальність

Якщо соціальна складова в Instagram кілька «каструвати», обмежується можливістю писати коментарі та ставити лайки, то Oggl в цьому плані пішов далі – в ньому також є можливість писати прямі повідомлення і (алілуя, як же цього не вистачало в Instagram!) Робити репости вподобаних записів. Всі фотографії користувача розподіляються в три колекції – в першій знаходяться ті, які ви зробили самі, в другій – власні фото плюс репости, а в третій – знімки, додані в «вибране».

Також в додатку завжди є що подивитися, не обмежуючись стрічкою. Тут є список з кращими фотографіями з усього світу, список зі знімками Лос-Анжелеса, список з гарячими новинками і, нарешті, фотографії від розробників. В цілому, переглядати фид в додатку куди приємніше, ніж в Instagram. Фотографії все дуже хорошої якості, промотуються плавно. У самій стрічці – нічого зайвого, тільки знімки. Щоб побачити додаткову інформацію про фотографії, потрібно зробити по ній тап, після чого користувач побачити кількість «лайків» і збережень в обране, нік і аватарку фотографа, дату, місце і використані фільтри (тільки для тих знімків, де автор це дозволив). Подвійний тап по фотографії дозволяє швидко поставити лайк (це супроводжується дуже кумедним і приємною анімацією).

Фотографіями з програми можна робитися в Facebook, Twitter, Tumblr, Foursquare, Flickr і … Instagram. Таким чином, сервіс можна повноцінно використовувати як основний Instagram-клієнт.

В цілому, якщо підводити підсумок, можна поставити Hipstamatic тверду четвірку за роботу. Програма дуже красива і цілком функціональна, явно вибивається з величезної кількості безликих фотопріложеніе з нікому не потрібними фільтрами.Проте, інтерфейс міг би бути трохи простіше і зрозуміліше, так, до того ж, псує враження ситуація з багаторазовими «вильотами» з програми. Залишається сподіватися, що хоча б це розробники найближчим часом поправлять.

Microsoft продовжила «чорну» PR-кампанію Scroogled, спрямовану проти Google. Цього разу софтверний гігант застеріг користувачів про «небезпеки», які підстерігають їх при покупці додатків в Google Play, і звинуватив пошуковик в тому, що він передає особисті дані третім особам.

«Коли ви купуєте додаток для Android, розробнику передається ваше повне ім’я, адресу електронної пошти та місце розташування. Це відбувається кожного разу при покупці і без чіткого попередження », – заявляє компанія. У двох відеороликах софтверний гігант розповідає про те, що може статися, якщо особисті дані користувачів потраплять до рук зловмисників.

Video: Watch how you get Scroogled by the Google app store

«Якщо ви не можете довіряти магазину Google, як ви можете довіряти їй все інше?» – Запитує Microsoft, пропонуючи встановити Bing в якості домашньої сторінки і подивитися на смартфони з Windows Phone.

Представники Google пояснили блогу TechCrunch, що передача даних необхідна для здійснення транзакції, і це чітко прописано в правилах користування електронним «гаманцем» Google Wallet. Журналісти відзначають, що з таким же успіхом Microsoft могла звинуватити Amazon, Etsy або будь-який інший інтернет-магазин.

Video: Do not get Scroogled by the Google app store

Google піддається нападкам з боку Microsoft протягом останнього року. «Антігугловская» кампанія Scroogled стартувала в лютому 2012 року, коли компанія Стіва Балмера піддала критиці «хмарний» пакет Google Apps. Microsoft звинуватила конкурента в непрофесіоналізмі, заявивши про відсутність належної підтримки для корпоративних користувачів.

Восени того ж року софтверний гігант викрив сервіс Google Shopping в тому, що він ранжує пошукові результати не по релевантності, а за сумою, яку магазини заплатили за просування товару. Як «чесного пошукача» компанія пропонувала використовувати свій Bing Shopping. Два місяці тому Microsoft атакувала Gmail, стверджуючи, що поштовий сервіс таємно аналізує всю приватну переписку користувачів для показу їм релевантної реклами.

Раніше на цьому тижні Microsoft, об’єднавшись з Nokia, Oracle та іншими компаніями, подала до Євросоюзу скаргу на Google. Вони назвали операційну систему Android троянським конем, завдяки якому пошуковик монополізує мобільний ринок і контролює дані користувачів. На думку групи, через «хижої» практики Google поширювати Android «нижче собівартості» розробникам конкуруючих платформ складно окупити інвестиції.

Як і було обіцяно місяць назад, заснований колишніми співробітниками Nokia стартап Jolla Ltd. показав сьогодні свій перший смартфон. Пристрій має нестандартний дизайн, використовує засновану на MeeGo ОС Sailfish, на якій можна запускати Android-додатки, а називається просто Jolla (вимовляється як «Йолла»).

Смартфону присвячений оновила сьогодні сайт Jolla.com. Пристрій являє собою пластиковий моноблок зі змінними різнокольоровими панелями, при цьому візуально корпус досить товсті. Виглядає смартфон, як ніби зліплений з двох частин. Такий дизайн комусь здасться оригінальним, а кому-то – безглуздим.

У «альтернативного» фінського телефону 4,5-дюймовий дисплей з роздільною здатністю HD (імовірно, 1280 на 720 точок), двоядерний процесор, вбудований носій на 16 ГБ і слот для карток пам’яті microSD. Основна камера має роздільну здатність 8 мегапікселів, комунікаційний чіп підтримує LTE (який саме діапазон частот – не уточнюється), а акумулятор можна легко міняти «на ходу».

Особливою «фішкою» є різнокольорові задні панелі, при зміні яких автоматично меняеется інтерфейс смартфона, підлаштовуючись під заданий стиль. У майбутньому за допомогою «другої половинки» (The Other Half – так називають в Jolla змінні модулі) можна буде навіть додавати смартфону нові функції, фактично це свого роду конструктор, що дозволяє створити саме той смартфон, який вам потрібен. Нарешті, змінні «обкладинки» для Jolla можуть содержить контент – наприклад, на них може бути записаний новий альбом вашої улюбленої групи, а для дизайну використано зображення з обкладинки.

Як сказано на сайті Jolla, продажі новинки почнуться в Європі до кінця 2013 року, а потім, можливо, і в інших регіонах.Випускати чи смартфон на той чи інший ринок, в компанії будуть вирішувати виходячи з локального попиту.Передбачувана ціна пристрою без податків і субсидій – 399 євро (близько 16 000 рублів). Для купили пристрій за попередніми замовленнями воно виявиться на 100 євро дешевше.

У порівнянні з раннього демо-версіями операційна система Sailfish помітно змінилася. Інтерфейс і раніше заснований на вертикальних і горизонтальних жестах-свайпа (ні механічних, ні сенсорних або екранних системних кнопок немає), проте тепер на стартовому екрані відображається не чотири, а до дев’яти «плиток» – віджетов додатків. У нижній док-панелі розташовані чотири яскравих значка-ярлика для номеронабирателя, повідомлень, браузера і, мабуть, меню додатків.

Нагадаємо, в березні 2011 року група співробітників, яка брала участь в розробці платформи MeeGo, пішла з Nokia і створила стартап Jolla. Серед них був Марк Діллон, який пропрацював в компанії майже 11 років, а з 2006-го обіймав посаду головного інженера по MeeGo. Цю перспективну, на думку багатьох експертів, платформу нинішній гендиректор Nokia Стівен Ілоп вирішив поховати, натомість перевівши топові смартфони фінської компанії на ПО від Microsoft.

Восени минулого року Jolla привернула від інвесторів (від яких саме – не уточнювалося) 200 мільйонів євро на доопрацювання MeeGo. Згодом «вісь» перейменували в Sailfish. Марка Диллона на посаді глави компанії змінив Томі Піенімакі, щоб дати йому можливість більше часу приділяти роботою над операционкой на посаді керівника розробки програмного забезпечення Jolla Ltd.

На тлі глобального засилля iOS і Android навіть майбутнє таких великих платформ як Windows Phone або BlackBerry видається досить туманним, оцінювати же шанси Jolla на успіх ще складніше. Найближчим часом за ринок доступних смартфонів битимуться, крім Jolla, відразу кілька «альтернативних» смартфони операційних систем зі своїми екосистемами додатків – наприклад, Tizen від Samsung, Firefox OS від Mozilla або Asha від Nokia.

На стороні Jolla є важлива перевага – в ОС вбудований клієнт, що дозволяє запускати звичайні, неадаптовані Android програми. Це теоретично повинно позбавити Sailfish від типової для нових операційних систем проблеми – гострого дефіциту якісного ПО. Правда, далеко не факт, що всі Android-програми запрацюють з-під Sailfish стабільно і гладко.

Motorola Mobility анонсувала бюджетний смартфон Moto G, начинка якого не поступається флагманським моделям.Новинка комплектується 4,5-дюймовим HD-екраном, 4-ядерним процесором і 5-мегапіксельною камерою, а коштує вона при цьому всього 179 доларів (без операторського контракту і прив’язки до SIM-картки).

Повні технічні характеристики Moto G такі: чіп Qualcomm Snapdragon 400 з чотирма ядрами (тактова частота – 1,2 ГГц), флеш-накопичувач об’ємом від 8/16 гігабайт (плюс безкоштовні 50 ГБ в онлайн-сховище «Диску Google» терміном на два роки ), 4,5-дюймовий AMOLED-дисплей (роздільна здатність – 1280х720, щільність точок на дюйм – 329).

Усередині також знаходиться батарея ємністю 2070 мА * год. При використанні Moto G в «змішаному режимі» її заряду повинно вистачити на 24 години, запевняє виробник. Ззаду смартфона встановлена 5-мегапіксельна камера (4-кратний зум, запис уповільненої відео, панорамний режим, світлодіодний спалах), спереду – 1,3-мп для відеочату.

Працює Moto G під управлінням операційної системи Android 4.3 (Jelly Bean) в «чистому» вигляді, без будь-яких додаткових програм і оболонок. Незабаром апарат обіцяють оновити до версії 4.4 (KitKat). Також «гуглофон» має в своєму розпорядженні модулями Wi-Fi (802.11 b / g / n), Bluetooth 4.0, GPS і ГЛОНАСС. Moto G сумісний тільки з GSM – і CDMA-мережами, підтримки LTE в ньому немає. Вага – 143 грами.

Відеопрезентація Moto G

Moto G з 8-гігабайтним накопичувачем буде коштувати 179 доларів – удвічі дешевше, ніж висококласні смартфони, такі як iPhone 5S. Модель з 16 ГБ обійдеться в 199 доларів.

У Бразилії та деяких регіонах Європи продажу Moto G почалися в день анонса. У США новинка приїде до початку січня.Пізніше в 2014 році її можна буде купити в 30 країнах світу. Відзначимо, що в Росію продукція Motorola офіційно не поставляється.

Журналіст PCMag Саша Сіган, потримати Moto G в руках, зазначив його схожість з моделлю Moto X, яка в США продається за 100 доларів (за умови підписання дворічного контракту). «Убивча функція Moto G – дизайн, якість збірки і обробки», – написав Сіган. За його словами, деякі бюджетні пристрої (EVGA Tegra Note, Blu Life PLay, Verykool S470) показують цілком непогану продуктивність, але сильно програють у зовнішньому вигляді: «Частково ось чому 189-доларовий Lumia 520 досяг успіху в таких регіонах, як Латинська Америка: він не виглядає дешевим ».

Знімні панелі для Moto G

«Тримаючи Moto G в руці, я не відчував, що він сильно дешевше, ніж мій Moto X», – каже Сіган. Він додав, що слот для SIM-карт знаходиться позаду задньої кришки; її можна відкріпити і поміняти на панель іншого кольору (всього їх сім).Видання CNET написало, що Moto G, звичайно, слід протестувати довше, але на папері він виглядає ідеальною покупкою для тих, хто хоче недорогий смартфон з найкращим «залізом» всередині.