Пізнаємо світ Разом

Доля четвертого за рахунком «еталонного» смартфона з Android, Nexus 4, склалася непросто. Google вирішила зробити апарат максимально доступним, LG не встигала задовольняти попит на нього, в зв’язку з чим в листопаді-грудні купити новий «гуглофон» було майже неможливо. На початку нового року ситуація з поставками покращилася, в січні пристрій добралася і до Росії, але з не найдоступнішою ціною. Тепер же, коли Nexus 4 можна купити майже вдвічі дешевше, ніж свіжі новинки, можна про нього і поговорити – насправді, за свої гроші він зараз актуальне, як ніколи.

Дизайн, ергономіка
Зовнішність у Nexus 4 непомітна, на офіційних фото пристрій виглядає досить звичайно. У вимкненому стані його навіть легко переплутати з попередником (Galaxy Nexus від Samsung), та й взагалі на ринку є куди більш оригінальні по дизайну апарати – Sony Xperia Z, наприклад, HTC 8X або Lumia 920. Використана типова для «Нексус» форма корпусу зі злегка закругленою верхньою і нижньою частиною, сам корпус на теперішній час не назвеш тонким – 9,1 мм. У порівнянні з Galaxy Nexus смартфон LG на 0,8 мм ширше, на 1,6 мм коротше і на 0,2 мм товще.

Але в руках Nexus 4 сприймається зовсім інакше – як цілісне, стильне і надійне пристрій. Задня кришка зроблена зі скла, якщо дивитися на неї під кутом, то видно, що переливається візерунок з квадратиків в дусі «Матриці». На передній поверхні ніяких логотипів (і правильно – користувачеві не особено хочеться щодня милуватися на напис «Sony» або «Samsung»), в вимкненому стані вона виглядає як суцільний чорний прямокутник з округленими короткими сторонами. Навколо екрану – вузький обідок з пластика «під метал», в основному ж окантовка зроблена з схожого на дотик на гуму пластику. Він допомагає апарату не вислизати з рук. Крім того, «гума» зовсім небагато, буквально на частки міліметра випирає за задню панель. Це дає склу додаткові шанси не розбитися, якщо на тверду поверхню. Звичайно, це Gorilla Glass, але і воно не є невразливим.

Nexus 4 – апарат, безумовно, великий, але при цьому користуватися ним досить комфортно, вже точно комфортніше, ніж 5-дюймовими новинками від HTC і Sony, та й Galaxy S III від Samsung розпирає долоню сильніше. По-перше, зручності сприяють скошені назад межі корпусу. По-друге – закруглені зліва і справа краю дисплея, завдяки яким він не врізається в руку. Нарешті, розумно розміщені кнопки, блокування – зверху на правому ребрі, гойдалка гучності – симетрично на лівому. Клавішу блокування, правда, хотілося б бачити більш великої і ближче до середини корпусу (як це зробила Sony в Xperia Z і ряді інших новинок).

Системні кнопки «додому», «назад» і «останні використані програми» розміщені, як і в Galaxy Nexus, прямо на екрані. Так телефон виходить менш довгим, правда, мінус в тому, що в більшості програм втрачається частина простору дисплея.

Коротше кажучи, дизайн, матеріали корпусу, збірка і продуманість розміщення елементів управління у LG Nexus 4 на п’ятірку з мінусом. Мінус за те, що скло, звичайно, красиво, але потенційно сильніше піддається незворотних ушкоджень, ніж пластик або метал. Купити апарат, а потім ходити з тріщиною на задній панелі було б не дуже приємно. У той же час, з усіх більш-менш флагманських Android-апаратів, які я тестував, саме в Nexus 4 дизайн, якість виготовлення і зручність найбільш збалансовані – тут жодне з цих якостей приноситься в жертву іншому.

екран
Діагональ дисплея у Nexus 4 – 4,7 дюйми, роздільна здатність – 1280 на 768, щільність точок – 318 на дюйм. Саме 768, що не 720, як у більшості порівнянних апаратів, тобто дисплей трохи ширше (15: 9) і, наприклад, при перегляді відео зі стандартним співвідношенням сторін 16: 9 воно буде обрамлено зверху і знизу чорними смугами.

Технологія виробництва – IPS. За якістю екрану в порівнянні з Galaxy Nexus апарат зробив великий крок вперед – під кутом зображення не змінює відтінку, лише падає яскравість, чіткість тексту – відмінна і цілком «ретинова» (в Galaxy Nexus PenTile псував картину при відображенні тексту на контрастному тлі). Чи не підносячи телефон впритул до очей, неможливо відрізнити екран Nexus 4 від FullHD-дисплеїв нових флагманських апаратів Sony або HTC.

А ось кольори в порівнянні з іншими сучасними апаратами з LCD-дисплеями (iPhone 5, HTC Butterfly) здаються трохи приглушеними, комусь це може не сподобатися. Автонастройку яскравості я б рекомендував включати лише коли важливо економити заряд батареї або при використанні в майже повній темряві. Інакше дисплей в більшості випадків затемнюється занадто сильно і перестає радувати око.

Екран Nexus 4, а також задня скляна панель, мають олеофобним покриття, якщо і не запобігає на 100% появі відбитків пальців, то, по крайней мере, успішно їх маскує. Тач-сенсор працює без проблем, чітко розрізняючи в тому числі і свайпи від краю дисплея. Вони в Nexus 4 дозволяють, наприклад, активувати камеру або переглянути останні листи в Gmail прямо з екрану блокування.

Камера
Як і більшість інших флагманських смартфонів 2012 року, Nexus 4 оснащений 8-мегапіксельним сенсором. Однак, на відміну від більшості конкурентів, знімки з Nexus 4 дійсно радують – апарат відмінно, на рівні iPhone 4S / 5, автоматично виставляє правильний баланс білого. На переважній більшості знімків немає «ухилу» в той чи інший відтінок, а експозиція вистаилется вірно. Хіба що зображення трохи більше «гучне», ніж у iPhone 5, але при цьому і більш різке. Вбудований редактор фотографій порадував наявністю серйозних функцій редагування, наприклад, є криві. Несерйозних функцій теж багато, від разнооттеночность фотофільтри в дусі Instagram до рамок.

Дуже цікаво, нестандартно і при цьому зручно реалізована ручне налаштування під час фотографування. Якщо утримати палець на екрані близько секунди, навколо нього з’явиться кільце зі значками, що символізують пункти меню. Пересуваємо палець на один з цих «сегментів», і він розкривається далі, дозволяючи вибрати варіанти налаштувань. Так налаштовується експокоррекция, баланс білого, режим роботи спалаху, вибирається основна або фронтальна камери, а також активується режим HDR. Є і кнопка «настройки», під якою ховається вже звичайне меню. У ньому можна вибрати режим зйомки (авто – спорт – захід – ніч – вечірка), розмір знімка, а також включити геотеги.

В Android Jelly Bean на Nexus 4 (тут можна прочитати наш огляд операційки) Google додала новий режим зйомки. Крім традиційної горизонтальної панорами з’явилася сферична. Аналогічна технологія давно доступна в додатку Microsoft Photosynth для iOS і ряді інших. Переміщаючи смартфон навколо себе можна робити знімки, які після об’єднуються в охоплює 360 градусів панораму. Піарники LG, правда, примудрилися надіслати мені на тест апарат з нефінальним ПО (і це в середині березня), і на ньому цю функцію випробувати було не можна.

Відео Nexus 4 знімає з роздільною здатністю 720p або Full HD. Можна робити звичайні фото під час відеозйомки, для цього досить просто доторкнутися до екрана. Є режим прискореної зйомки, що дозволяє, наприклад, робити один кадр в хвилину. Якщо у вас є штатив з кріпленням під Nexus 4 і багато часу, за допомогою нього можна зняти цікаве відео заходу з швидко котиться до небосхилу сонцем або розпускається вранці квітки.

Начинка, продуктивність
Всередині у Nexus 4 варто система-на-чіпі Snapdragon S4 Pro з чотирма ядрами Krait, що працюють на 1,5 ГГц, і графікою Adreno 320. На момент анонса це був найшвидший смартфон у світі, проте згодом аналогічні рішення застосувала HTC в Butterfly і Sony в Xperia Z. у будь-якому випадку це один з найбільш продуктивних смартфонів на сьогодні, відчутно перевершують результати в тестах показують лише Samsung Galaxy S IV і HTC One, перший з новим 8-ядерним Exynos, а другий – з Qualcomm Snapdragon 600. Запуск додатків , переміщення по інтерфейсу смартфона, ігри – все працює дуже швидко. Такий швидкої і плавної роботи інтерфейсу я, мабуть, не бачив ще ні на одному Android-смартфоні.

Оперативної пам’яті у Nexus 4 2 гігабайти, скільки і належить сьогодні будь-якій флагманському апарату. А ось вбудованої лише 8 (така модель була у мене на тесті) або 16 (такі в основному присутні в російському роздробі), причому слота для карт пам’яті немає. У 8-гігабайтної моделі, яку я тестував, після скидання налаштувань і видалення всіх даних було вільно всього 5,7 ГБ, у 16-гігабайтної – трохи більше 13. Якщо ви плануєте знімати багато відео і фотографій, зберігати на смартфоні фільми або велику музичну колекцію, то Nexus 4 – не для вас. У той же час, для багатьох користувачів обсяг вбудованої пам’яті не буде критичним.

Ємність батареї Nexus 4 складає 2100 мА * год, проте видатним час автономної роботи назвати не можна. При безперервному відтворенні відео з роздільною здатністю 720p у форматі mp4 на максимальній яскравості і включеному 3G-інтернеті смартфон пропрацював 4 години – досить слабкий результат. Якщо ж відео не дивитися і в ігри не грати, то особливих проблем з батареєю немає – її при моєму типовому використанні (півгодини розмов, з десяток SMS-повідомлень, регулярний перегляд пошти протягом дня, по годині інтернет-серфінгу і соцмереж, годину автонавігації , кілька фото + їх обробка і закачування в Instagram, при цьому більшу частину часу смартфон виходить в Мережу по Wi-Fi) запросто вистачає з раннього ранку до 9-10 годин вечора. До цього часу залишається приблизно 8-12% заряду. Якщо активувати автоматичне підстроювання яскравості, то час автономної роботи виросте ще відсотків на 15-20.

В апараті реалізована технологія бездротової зарядки, в США навіть продається класний аксесуар для неї у вигляді на третину обрізаного під кутом кулі, до якого Nexus кріпиться за допомогою магнітів. До Росії офіційних поставок такого зарядника поки не було.

Купівля, висновки
Ціна Nexus 4 з офіційною гарантією (модель на 16 ГБ) поки що тримається на рівні 20 000 рублів. Це, звичайно, зовсім 400 доларів, за які такий апарат можна придбати в США. У той же час, ринок уже насичений «сірими» пропозиціями за ціною (в Москві) від 16 тисяч рублів і вище, такий цінник видається куди більш адекватним. З точки зору ціни основні конкуренти «гуглофона» – Samsung Galaxy S III і HTC One X. В цілому це апарати одного рівня, але Nexus 4 виділяється все ж найбільш продуктивним процесором, незвичайним матеріалом корпусу (скло), а також «чистотою» Android і гарантією швидкого апгрейда до Android 5.0, коли ця операційка побачить світло. У той же час, на стороні Galaxy S III можливість розширення вбудованої пам’яті за рахунок карт microSD. Якщо даних на смартфоні у вас багато, інтерфейс TouchWiz і AMOLED-дисплей з PenTile очі не ріжуть, а пластик не здається дешевим, ймовірно, апарат Samsung підійде краще.

Якби мені потрібно було в найближчий місяць купити Android-смартфон, а грошей на Galaxy S IV, Xperia Z або HTC One не вистачало (так, якщо чесно, нехай і вистачало б – 14 і навіть 10 тисяч рублів зайвими не бувають), я б узяв саме Nexus 4. і отримав би, як мені здається, майже ні в чому не поступається (а в плані «чистоти» Android і оперативних оновлень – і перевершує їх) призначений для користувача досвід.

Отже, підіб’ємо підсумки:

плюси:
Відмінний дизайн та збирання
«Чистий» і найсвіжіший Android
гарна камера
Гарантоване швидке оновлення до Android 5.0

мінуси:
Обмежений обсяг вбудованої пам’яті
Скло задній панелі менш надійно, ніж полікарбонат або метал
Апарати з офіційною гарантією занадто дороги

Тім Кук відповів на питання журналістів. Глава Apple виступив на технологічній конференції D11. Захід організовує ресурс All Things D.

Присутність керівника Купертинського корпорації на конференції стало вже традиційним: рівно рік тому він також відповідав на запитання журналістів Уолта Мосберга і Кари Свішер. Вони ж стали співрозмовниками глави Apple і в цей раз. Мосберг при цьому відомий як чи не єдиний журналіст, який був дружний зі Стівом Джобсом. В останні роки Джобс дійсно спілкувався з пресою в основному саме на конференція All Things D. Так що це, можна сказати, корпоративна традиція.

Якщо минуле виступ Кука багатьом запам’яталося відповіддю на питання: чи не намагається він походити на легендарного Стіва Джобса. То в цьому році теми були інші: мало не половина питань стосувалася конкурентів, з якими компанії доводиться боротися. Можливо, через це тон інтерв’ю часом стосувався навіть трохи агресивним:

Уолт Мосберг поцікавився: «Є таке відчуття, що Apple вже не та, здається, що на коні тепер хтось інший, ось Samsung наприклад. Тому моє перше запитання: Apple в біді?

Тім Кук: «В біді чи Apple? Ні в якому разі! Ми завжди з конкурували з сильними компаніями. Наприклад, раніше одним з таких конкурентом був Microsoft, він залишається їм і до цього дня, особливо в сегменті персональних комп’ютерів. Бачу я зростання Android? Звичайно. Я ж не страус, який ховає голову в пісок. Але для Apple перемога ніколи не була тотожна першого місця за кількістю проданих пристроїв. Ми робимо, можливо, кращі комп’ютери, але далеко не більшість. Ми робимо кращий музичний плеєр, і їх більшість, але так було не з самого початку. Ми виробляємо кращі планшети, і вони найпопулярніші. Ми випускаємо найкращі телефони, але знову ж таки не більшість. »

Куку часом доводилося займати оборонну позицію, щоб заспокоїти шанувальників Apple, на адресу якої все частіше лунають закиди у відсутності революційних продуктів.

«Люди вважають Apple чимось на зразок голлівудської студії, від якої чекають нових успішних картин. Так коли ж буде новий блокбастер? В Apple здатні створити новий хіт? »- Запитує Уолт Мосберг.

«Ми все ще та компанія, яка може задавати тон ринку. У нас є чудові плани, над втіленням яких ми давно працюємо.Неймовірні ідеї. Це все той же дух, і багато в чому та ж команда, яка дала вам iPhone, iPad, iPod і комп’ютери Mac », – відповів Тім Кук.

Кук досить довго говорив про носяться комп’ютерах і поділився своєю думкою про Google Glass. Однією з основних проблем пристроїв з цього сегмента, на його думку, є непродумані форм-фактори.

Тім Кук: «Я ношу окуляри, тому що без них нічого не бачу. Не знаю людей, які стали б їх носити без необхідності. В Google Glass є ряд позитивних моментів. Думаю, цей продукт буде цікавий специфічної аудиторії, але говорити про масовий інтерес я б не став. Але при цьому треба сказати, що цей проект піднімає нове питання – що носяться комп’ютери дуже і дуже цікавий сегмент. Він може зайняти важливе місце в технологічному світі ».

Кук не став відповідати на питання про те, чи планує Apple випуск власного продукту в цій категорії, але всупереч чуткам про те, що Apple працює над випуском власних розумних годин, глава компанії заявив наступне:

– Я ношу Nike Fuel Band. Мені подобається цей пристрій, тому що його не помічаєш. Спочатку людей потрібно переконати в тому, що річ настільки приголомшлива, що їм потрібно її носити. Я бачу у вас на руках годинник, але якби цей зал був заповнений молодими хлопцями від 10 до 20 років і ми попросили б встати кожного, у кого є наручні годинники, не впевнений, що такі люди взагалі знайшлися б. Годинники нам замінює це ».

Кук розповів про підготовлюваний оновленні мобільного і деськтопной операційних систем. Вони повинні бути представлені через два тижні на конференції, яку Apple організовує для девелоперів. З чуток, інтерфейс iOS може зазнати значних змін. Після відходу з компанії Скотта Форстолл, який керував розробкою мобільної платформи Apple, роботою над її інтерфейсом, знову ж таки з чуток, зайнявся Джоні Айв – віце-президент і головний дизайнер Apple, який до цього займався тільки залізом. Саме він придумав зовнішній вигляд всіх яблучних пристроїв останніх років. Кук цю інформацію підтвердив:

-Ми Зрозуміли, що внесок Джоні в те, як виглядають і сприймаються продукти Apple, був і залишається величезним вже багато років. І тоді прийшло розуміння, що над софтом компанії теж повинен попрацювати саме він.

Але, мабуть, головною новиною став натяк Кука на те, що Apple все-таки може випустити бюджетний айфон – раніше на подібні запитання журналістів глава корпорації відповідав тільки негативно.

Уолт Мосберг: «Apple ніколи не показувала відразу два нових айфона одночасно – за різною ціною, для різної цільової аудиторії або регіонів, хоча з айподами така модель працює. Чому?

Тім Кук: «Ми не робили цього поки. Але це не означає, що такого не станеться в майбутньому ».

Минулого тижня наша програма розповідала про витік з корпорації Google. Тоді на Youtube з’явився рекламний ролик додатки Google Now для мобільного операційки Apple. Відео не провисіла в загальному доступі і години. Його видалили.Але всюдисущі журналісти встигли завантажити коротку рекламку і розтиражувати її за іншими відеохостингам, куди Google не дотягнеться.

Так ось в той час представники Google заперечували свою причетність до кліпу, проте на цьому тижні голова ради директорів компанії Ерік Шмідт заявив в Індії в рамках саміту Google Big Tent, що реліз Google Now на iOS відбудеться в тому випадку, якщо на це буде отримано дозвіл Apple.

«Коли ми побачимо Google Now на своїх« айфонів »? – Питає ведучий.

«Вам краще обговорити це з Apple, – відповідає Шмідт. – У Apple є певна політика схвалення і несхвалення додатків, які розробники представляють для його магазину AppStore. І деякі з додатків, що ми робимо, вони схвалюють, а деякі просто відкидають. Нещодавно, вони схвалили наші Google Maps ».

У минулому році представники Google заявляли, що Apple не збирається пропускати додаток карт Google Maps в AppStore, так як карти Google є прямим конкурентом власним картам Apple. Однак, як ми бачимо, це твердження виявилося неправдою. Чи чекає така ж доля додаток Google Now – питання часу.

Цікаво, що слова Еріка Шмідта деякі журналісти зрозуміли так, ніби-то Google відправила додаток на затвердження в AppStore. У той же час компанія Apple офіційно заявила, що Ерік Шмідт був дезінформований, і додаток Google Now не було відправлено на затвердження в AppStore, що пізніше підтвердили і представники прес-служби Google.

Як би там не було, шанси у конкурента еппловскій вірутальних помічниці з’явитися на iOS дуже непогані. Якщо, звичайно, ті, хто розробляв Siri, не будуть проти цього заперечувати.

Ще одна заява зробив Ерік Шмідт в Індії. Воно тут же з’явилося в заголовках всіх інтернет-ЗМІ. Голова ради директорів компанії спростував чутки про злиття двох операційних систем – Android для мобільних пристроїв і Chrome OS для комп’ютерів. Він заявив, що обидві платформи залишаться незалежними, але в майбутньому у них може з’явитися більше спільних рис.

Можливість, що дві операційки будуть об’єднані, ЗМІ почали обговорювати минулого тижня, коли стало відомо про відхід Енді Рубіна з посади голови з розробки Android. Google оголосила, що його місце займе Сундар Пічаї – старший віце-президент по Chrome і Google Apps. Він поєднуватиме керівництво мобільного «віссю» зі своїми поточними проектами.

Ця новина сильно схвилювала IT-співтовариство. Енді Рубін працював над платформою Android протягом дев’яти років.Його називають «батьком» операційки, оскільки він її придумав, створив, а після – в 2003 році – заснував компанію Android Inc., яка через два роки була куплена Google.

На даний момент під управлінням Android працює близько 70% пристроїв у всьому світі. Не дивно, що підприємницькі кола стривожила новина про відставку Енді Рубіна і заміни його на людину, яка ось уже кілька років працює над непопулярною Chrome OS, яку ринок досі не зрозумів і не прийняв.

Хвиля обговорень і питань була такою великою, що Ерік Шмідт вирішив детально прокоментувати цю рокіровку в інтерв’ю агентству Reuters. Зокрема, він повідомив, що Рубін залишиться в компанії для роботи над якимсь неанонсовані проектом, ймовірно, в лабораторії Google X, тоді як Пічаї залишиться як главою Chrome OS, так отримає в своє розпорядження і Android.

Проте, зауважив Шмідт, це не означає початку роботи над злиттям систем. Chrome OS і Android залишаться роздільними проектами з різними завданнями і нішами ринку. Шмідт також підкреслив, що в компанії є плани тільки щодо часткового суміщення функцій, які можуть бути корисні для інтеграції екосистеми Google.

На даний момент в Chrome йде робота по реалізації інтерактивного помічника Google Now, який поставляється в Android, починаючи з Jelly Bean. В іншому Chrome і Android поки залишаться двома незалежними системами.

Компанія Apple, всупереч своїм заявам, здатна перехопити і розшифрувати листування між користувачами месенджера iMessage. З такою доповіддю виступили дослідники з компанії QuarksLab на конференції Hack in the Box.

Нагадаємо, iMessage – це месенджер, який Apple показала в червні 2011 року на конференції WWDC. Гідність програми полягає в тому, що вона, задіюючи систему наскрізного шифрування (end-to-end), вміє відправляти повідомлення по 3G / Wi-Fi, а якщо підключення до Інтернету відсутнє – за мобільну мережу СМС. Служба встановлена в iPhone, iPad, Mac і інших продуктах компанії.

Навесні в Інтернет потрапив службовий звіт американських спецслужб, в якому говорилося про те, що листування по iMessage неможливо перехопити, навіть маючи судовий ордер на «прослушку». «Повідомлення iMessage, що пересилаються по зашифрованому каналу між двома пристроями Apple, не можуть бути перехоплені, незалежно від постачальника стільникових послуг», – зазначалося у внутрішній записці Управління по боротьбі з наркотиками (DEA) США.

Про високий ступінь надійності iMessage не раз заявляла і сама Apple. «Листування не побачить ніхто, крім відправника та одержувача, – говорили в компанії, – Apple не може розшифрувати ці дані». Експерти QuarksLab це твердження спростовують: «Слова Apple про те, що вона не може читати листування по iMessage, безумовно, не відповідають істині».Але до честі компанії, кажуть вони, система захисту iMessange дійсно дуже висока.

Сторонній людині перехопити інформацію дуже складно: йому потрібно отримати фізичний доступ до смартфону, встановити на нього підроблені сертифікати і запустити сервери, які будуть приймати повідомлення, видаючи себе за Apple.При цьому «айфон» повинен бути повернений власнику. Крім того, до такого типу атак «людина посередині» вразливий не тільки iMessage, але і практично будь-який інший месенджер, навіть комерційний.

У той же час, підкреслюють в QuarksLab, саму Apple ніщо не зупиняє від читання листування. До цього, наприклад, компанію можуть змусити за таємним рішенням суду. Суть системи iMessage полягає в тому, що повідомлення шифруються випадковим AES-ключем, а дешифруються – за допомогою RSA-ключа, який належить тільки одержувачу.Ще один, ECDSA-ключ, використовується для перевірки автентичності. Зашифровані дані проходять через сервери Apple, і немає ніяких гарантій в тому, що компанія, яка контролює всю інфраструктуру, що не підмінить один з ключів. «Так що Apple може розшифрувати ваші дані, якщо вона того захоче або їй доведеться це зробити», – пишуть дослідники.

Джерело: ArsTechnica

Рівно опівночі з четверга на п’ятницю в Росії почалися продажі двох нових моделей iPhone – iPhone 5S і iPhone 5C. Обидва апарати конструктивно здатні підтримувати передачу даних на частотах вітчизняних стільникових мереж четвертого покоління (LTE), однак на практиці робити цього не можуть.

Як пишуть сьогодні «Ведомости» з посиланням на джерела, близькі до операторів «великої трійки», а також до партнерів Apple, причина цього не в якійсь помилку, а в свідомому рішенні американської компанії. Інженери виробника iPhone і iPad приїжджали не так давно в Росії і проводили ретельне тестування покриття мереж LTE і якості зв’язку в них. Результати «яблучників» не задовольнили.

Тому в Купертіно вирішили тимчасово – до поліпшення якості і доступності зв’язку четвертого покоління – програмно заблокувати в нових «айфонах» можливість підключення до російського LTE. В даний час найбільша така мережа в країні розгорнута «Мегафон», працює LTE в деяких регіонах, включаючи столичний, і у МТС. а також (1 грудня розпочинається комерційна експлуатація) у «Білайну».

Подібне рішення не пов’язане з якоюсь нелюбов’ю Apple до Росії, аналогічні ситуації рік тому складалися і в багатьох європейських країнах. Там LTE-можливості iPhone 5 були розблоковані лише після того, як покриття і якість передачі даних у операторів досягло планки, встановленої Apple. Причина такої політики «яблучників» зрозуміла – покупець «айфона», який зіткнувся з неякісною роботою мережі, неминуче як мінімум частина провини покладе на виробника смартфона. У Купертино цього, природно, хотіли б уникнути.

Представники операторів прокоментували ситуацію «Ведомостям» без зайвих емоцій. У «Мегафоні» сказали, що у компанії найкраща в Росії LTE-мережу, яка повністю готова до роботи в ній нових апаратів Apple. При цьому представник «Мегафона» зазначив, що питання підтримки смартфонами 4G-мереж знаходиться в компетенції виробника.

Представник «Вимпелкому» Ганна Айбашева заявила виданню, що LTE на iPhone буде доступний користувачам «Білайн» після того, як експерти Apple завершать тестування мережі оператора. А Дмитро Солодовников з МТС висловив надію, що в результаті у абонентів компанії не буде програмних обмежень по доступу до мереж LTE за допомогою iPhone.

Джерело: «Ведомости»

Фінська компанія Jolla, заснована колишніми співробітниками Nokia, нарешті, випустила свій однойменний смартфон.Пристрої працюють на базі відкритої операційки Sailfish OS, розробленої на основі ще нокіевскій ОС MeeGo, яка, в свою чергу, базується на ядрі Linux. Платформа дозволяє запускати не тільки власні, а й Android програми. Особливою фішкою смартфонів Jolla стали змінні панелі, які, за заявою компанії, змінюють не тільки колір корпусу, а й функціонал мобільного телефону. Наприклад, настройки безпеки. Поки, правда, компанія не розкриває всіх деталей. Відомо тільки, що власники апаратів з першої партії отримають білу і червону панелі.

Смартфони Jolla оснащені 4,5-дюймовим екраном з роздільною здатністю в 540х960 – досить невеликим за сучасними мірками. Шеф-дизайнер Jolla Мартін Шуле пояснює цей вибір тим, що на відміну від андроідфон смартфони на базі Sailfish не потребують додаткового просторі для відображення інтерфейсу: він заточений під управління жестами. Але, за заявою представників компанії, в майбутньому телефони Jolla все ж обзаведуться дисплеями високого дозволу.

Незважаючи на те, що продажі аппартах Jolla вже стартували, отримають їх тільки ті, хто встиг зробити попереднє замовлення ще в травні цього року. Перша партія налічує всього 450 пристроїв. Решта зможуть придбати телефони Jolla з початку грудня, їх вартість складе 399 євро.

За інформацією порталу Netindex.com, Росія знаходиться на 35 місці в рейтингу країн з найвищою швидкістю завантаження даних з Інтернету. При цьому, незважаючи на невисокі позиції, середня швидкість скачування даних в Росії знаходиться на прийнятному рівні – 20.06 мегабіт в секунду. Для порівняння, в США цей параметр хоч і вище, але незначно – 20.77 мегабіта на секунду. У топ-10 країн потрапили Тайвань, Нідерланди, Макао, Японія, Литва, Швеція, Корея, Румунія, Сінгапур і Гонконг, що є абсолютним лідером за швидкістю завантаження – 71.03 мегабіта на секунду. А середня швидкість закачування даних з Інтернету в світі складає 16.22 мегабіта на секунду. У разі завантаження даних в Інтернет, Росія, яка посідає 14-е місце, серйозно випереджає багато країн і перевершує середній світовий показник, що дорівнює 7.10 мегабіта, на 10 мегабіт в секунду. При цьому вартість інтернет-трафіку в Росії істотно нижче середньої світової. Ціна за 1 мегабіт даних у нас становить 1.08 $. Дешевше тільки в Молдові, Литві, Україні, Румунії та Болгарії.

Всю інформацію Netindex публікує, грунтуючись на останньому мільйон тестів, проведених на сервісі SpeedTest.net.

Бета-версія Windows Blue витекла в Мережу. На файлообмінниках з’явилася попередня версія майбутнього першого великого поновлення операційки Windows 8. Файл має розмір 2,6 ГБ. І його витік, імовірно, допустив французький партнер Microsoft, якому був відправлений файл для тестування. Можливо, збірка ще містить помилки, які були виправлені компанією.

Варто відзначити, що Windows Blue – це проміжний реліз, наступним після нього, імовірно, стане випуск операційної системи Windows 9. Також в мережі з’явилося відео роботи з Windows Blue і досить докладні скріншоти. Судячи з ним, оновлення містить поліпшення, які спростять роботу з пристроями, оснащеними сенсорним екраном. Однак з них важко зрозуміти, чи буде це те, що користувачі звикли називати «сервіс-паком», в якому Microsoft тільки виправить помилки попередньої версії, або повноцінне оновлення, яке не тільки позбавить ОС від «багів», а й додасть щось нове.

Отже, в Windows Blue користувачі можуть змінювати розмір плиток на екрані «Старт»: зменшувати їх до 1/4 величини стандартної плитки і збільшувати в 4 рази – в залежності від важливості або частоти використання. Також на стартовому екрані додана висувається панель Personalize, яка дозволяє змінювати колір фону або встановлювати фонове зображення. В цілому у користувача з’явилася можливість налаштування всіх важливих параметрів без необхідності відкривати панель управління в стандартному режимі робочого столу. Це, перш за все, спростить роботу користувачів планшетів.

З’явився режим Snap View, який дозволяє ділити екран на дві або чотири рівні частини і запускати в кожному вікні окремий додаток. Під даний режим були адаптовані деякі додатки Windows 8, включаючи будильник і калькулятор. Розробники також зможуть адаптувати свої програми під Snap View. Також з’явилася можливість запуску окремих додатків на різних моніторах, підключених до ПК на базі Windows 8.

З’явилися нові сенсорні жести. На стартовому екрані користувач може провести пальцями знизу-вгору, щоб вивести список всіх встановлених додатків, а в режимі стандартного робочого столу – знизу-вгору або зверху-вниз для виведення додаткових функцій.

З мінусів – можливість автоматичного завантаження в десктопний режим, а також звична по стареньким версіями Windows кнопка «Пуск» в новій версії так і не з’явилися. Згідно з попередніми даними, офіційна збірка Windows Blue буде доступна приблизно в середині 2013 року.

Нішею «розумних годин» зацікавилися компанії Google і LG. Про це пишуть відразу кілька великих ЗМІ. Давайте відразу визначимося в поняттях – під «розумними годинами» мається на увазі річний аксесуар, який виглядає як годинник, але не просто показує час, а синхронізується зі смартфоном користувача і здатний керувати деякими додатками телефону.Наприклад, відтворювати музику з плеєра, показувати входять СМС і push-повідомлення з соцмереж. І навіть більше того, при наявності гарнітури можна прийняти вхідний дзвінок на годиннику, не дістаючи телефон з кишені або сумки. Тож не дивно, що ця ніша ринку стає такою популярною. Компанія Google, нібито, розглядає свій наручний годинник в якості пристрою, що міг бути доповнювати і працювати в парі з їх чудо-окулярами Google Glass. Наприклад, на годиннику можна було б читати повідомлення і ручками натискати на кнопку фотографування – тобто, взяти на себе частину допоміжного управління камерою в Google Glass. Ймовірно, чудо-годинник, як і чудо-окуляри будуть створюватися в експериментальному відділі пошукового гіганта «Лабораторії X».

Що ж стосується «розумних годин» »LG, то даних поки що небагато – передбачуване пристрій буде володіти сенсорним екраном (що, загалом-то, не дивно). Інше питання – на якій операционке годинник працюватиме. За даними Korea Times, варіантів два: Android або мобільна версія операційки Firefox.

Величезний інтерес до наручних девайсу з’явився в минулому році, коли сайт для залучення грошових коштів на реалізацію творчих, наукових і виробничих проектів Kickstarter замість потрібних 100 тисяч зібрав на проект «розумних годин» Pebble більше 10 мільйонів доларів. І після кількох затримок в цьому році пристрою з’явилися у продажу і отримали схвальні відгуки.

На сьогоднішній день з великих корпорацій розумні годинник на ринок поставляє тільки Sony. SmartWatch, які працюють з будь-якими пристроями на Android і які ми тестували на собі. Треба сказати, що не з усіма заявленими функціями годинник Sony справляються, однак і в компанії їх позиціонують не як флагманський продукт і вже тим більше не в luxury-сегменті, а скоріше, як аксесуар – додаток до смартфону. Взагалі на ринку можна знайти годинник Cookoo, MetaWatch – проте, за чутками, вони не влаштовують споживача.

У гонку на створення кращого ручного аксесуара включилася і компанія Samsung, яка публічно визнала, що працює над третьою спробою створити «розумні годинник». У далекому 1999 році компанія створила годинник-телефон SPH-WP10, а в 2009-му вона відзначилася моделлю годин-телефону S9110, які отримали сенсорний дисплей і Bluetooth, але коштували 470 доларів, що не дозволило їм завоювати велику популярність.

Зараз, схоже, компанія робить третій захід на цю нішу. Офіційно відомо, що годинник буде працювати під управлінням операційної системи Android. Проект отримав назву Galaxy Altius.

Особливий шум в IT-співтоваристві піднявся, коли в пресі з’явилися повідомлення про те, що Apple теж працює над своєю версією «розумних годин». Минулого місяця компанія Джобса розкрила свою заявку на патент – де, власне, і була представлена офіційна концепція Apple для наручних годинників. Згідно з цими даними, iWatch буде виглядати як гнучкий сенсорний дисплей у вигляді «слеп-браслета» – тобто смужки, яка при легкому фізичному впливі зачиняються навколо зап’ястя.

Автор: Микола Бєлкін

Бездротові гарнітури Bluetooth вже давно дозволяють не тільки спілкуватися по телефону «без рук», а й слухати музику в дуже пристойній якості. Parrot Zik крім цього має преміальний дизайн від відомого Філіпа Старка і, головне, високотехнологічну схему управління, задіють сенсорну панель і додаткові датчики. А в спеціальному мобільному додатку можна налаштовувати характеристики звуку, встановлювати на гарнітуру нові прошивки і управляти настройками. Чи варті стильні і функціональні навушники співвідношення ціни і якості, розбиралися Ми.

Дизайн
Великі навушники – це те, що одягнута у вас на голові (а часто і в присутності великої кількості незнайомих людей, в метро наприклад), тому стильна зовнішність тут чи не важливіша, ніж у випадку зі смартфонами або планшетника.

До дизайну Parrot Zik можна ставитися по-різному (кому-то на розум прийде слово «химерний»), безсумнівно одне: непомітним і непомітним його не назвеш. Якісний матовий пластик «чашок» поєднується з напівматовим металом металевих вставок і власників, а також шкірою оголовья. Особисто мені мудрі форми металевих частин навушників нагадують чи то елементи архітектури Антоніо Гауді, то чи (менш приємна асоціація) частини тіла недослідженого (і, цілком ймовірно, небезпечного) інопланетної істоти.

Колірних рішень чотири, у мене на тесті було саме, мабуть, неоднозначне, що поєднує метал мідного кольору (називається, зрозуміло, не «мідь», а «рожеве золото») з білими «чашками» і оголів’ям. Є ще один білий варіант – з самим що ні на є «золотим» «золотом», і два чорних – з сріблястим металом і з чорним. Як на мене так обидва білих варіанти виглядають «дуже», не вистачає помірного поєднання білих «чашок» і світлого металу.

Плюс, білий колір мазкий, видалити забруднення з матового пластика чашок стоїть досить значних зусиль. Загалом, безумовно, красиво і елегантно, але явно не для тих, хто прагне до простоти, скромності і строгості в зовнішньому вигляді.Бадьорості дизайну додають невеликі помаранчеві вставки в тому місці, де власники чашок вставляються в наголов’я – фірмова колірна «фішка» Старка.

Пару слів про інших елементах конструкції – на правій чашці розміщена також кнопка включення пристрою, роз’єм microUSB (велике спасибі розробникам, що використовували це універсальне рішення, а не пропріетарний роз’єм) для підзарядки, 3,5-мм гніздо для підключення навушників до джерела звуку кабелем , а також отвір мікрофона.

На лівому «вусі» зовні кріпиться на магнітах панель, під якою ховається змінний акумулятор (ніби як можна купити додаткові), а знизу – ще два круглих отвори, під якими ховаються мікрофони. Більш того, в чашках сховалися ще по одному, навіщо їх тут так багато, я розповім пізніше.

У комплекті поставляються також два кабелі – USB-microUSB для підзарядки і звуковий з 3,5-мм роз’ємами, обидва в незвичайній тканинної оплітці, з помаранчевими вставками навколо штекерів – коротше, дуже стильні. Переносити навушники виробник пропонує в простому чорному тканинному мішечку з написом Parrot.

Управління, зручність використання
Кнопки для перемикання треків і регулювання гучності? Ну що ви, ми ж не в XX столітті живемо. У Parrot Zik головним елементом управління служить сенсорна панель, що займає всю площу правого «вуха». Вертикальні свайпи використовуються для регулювання гучності, горизонтальні – для перемикання треків, одиночне дотик ставить музику на паузу або дозволяє відповісти на звонокпрекратіть його.

Схема управління сумісна як з смартфонами Apple, так і з Android-пристроями. Бракує тільки команди для активації режиму голосових команд – наприклад, щоб по довгому натисненню включалася Siri на iPhone. Сенсор досить чутливий, зупинити музику можна, навіть якщо доторкнутися пальцем в шкіряній рукавичці. А ось регулювання гучності і перемикання треків так вже не працюють, в холодну погоду доведеться рукавички знімати.

Але це ще не всі інновації, що відрізняють Parrot Zik від менш «розумних» конкурентів. На подушці правого «вуха» можна помітити два прямокутника, під ними ховаються сенсори. Один, реєструючи руху щелепи, дає мікрофонів команду в цей момент сфокусуватися на голосі. Інший ставить музику на паузу (з затримкою в одну-дві секунди) або переводить дзвінок з гарнітури на смартфон, коли ви зняли навушники з голови і повісили на шию. Працює майже завжди ідеально, але якщо ви на вулиці і в куртці, зняли навушники і «чашка» притулилася сенсором до коміра або капюшона, то може і не спрацювати.

На практиці схема з сенсорним управлінням показала себе відмінно – так дійсно набагато зручніше, ніж намацувати кнопки на пульті або, тим більше, на самих чашках, а на матовому пластику не видно відбитків пальців. Кнопка на правій чашці є, але лише одна – включення. Вона підсвічена м’яким білим світлодіодом, що виявляється дуже до речі в темряві, коли, послухавши музику на сон грядущий, вимикаєш навушники. Можна і просто запрограмувати Zik через мобільний додаток на відключення після певного періоду бездіяльності.

Гарнітура досить важка – 325 грамів, і десь через годину використання наголов’я починає відчутно тиснути на маківку, створюючи дискомфорт, особливо це помітно при ходьбі. Тут проблема ще в тому, що проходить всередині нього металева вставка досить вузька, будь вона ширше, комфорту було б більше. Зате вухам в Parrot Zik дуже зручно, навіть якщо вам в цьому житті пощастило мати на голові сильно відстовбурчені «локатори». «Чашка» глибока і на вушну раковину не тисне, як це трапляється в інших аналогічних продуктах (наприклад, моїх Harman / Kardon BT). Ймовірно, влітку вуха будуть потіти, так як ізоляція від зовнішнього світу тут досить грунтовна.

Ще варто попередить власників великих голів – мені (ніколи не думав, до речі, що моя голова велика) для комфортного використання довелося висунути власники «чашок» з оголовья на максимум. Так що корисно буде перед покупкою протестувати пристрій на сумісність саме з вашим черепом.

Звук, програмне забезпечення
Для передачі аудіо Parrot Zik використовують вже не новий стандарт Bluetooth 2.1 + EDR і протокол A2DP, більш якісне аудіо з кодеком aptX недоступно. Процес сполучення зі смартфонами, планшетами або ноутбуками на будь-яких платформах проходить без проблем, проте одночасно з декількома пристроями гарнітура працювати не вміє. У ліву чашку вбудований NFC-модуль, що робить «спаровування» з сумісним пристроєм (поки підтримуються лише смартфони на Android 4.1 або більш свіжих версіях ОС) взагалі моментальним, досить прикласти його до гарнітурі.

Зв’язок з пристроєм Parrot Zik тримає надійно, за винятком однієї ситуації – коли кладете смартфон в кишеню, відтворення музики майже завжди «заїкається» на частку секунди. З цим, в общем-то, можна змиритися, тим більше, що у ряду інших Bluetooth-гарнітур така проблема теж є. Один раз при сполученні з MacBook звук в навушниках придбав якусь дивну, неприємно різку забарвлення. Пройшла проблема лише після того, як гарнітура, а також, для вірності, Bluetooth на ноутбуці були вимкнені і включені заново.

Про якість звуку Parrot Zik говорити непросто. Залежно від прослуховується матеріалу воно могло викликати як захват, так і розчарування. Причому залежить це, судячи з усього, не стільки від стилю музики (правда, з джазом, камерної класикою, розумною електронікою або фолком з вокалом відсоток успіху був більше, ніж з гучним роком), скільки від того, як вона зведена звукорежисером. Адекватно відтворити «стіну звуку» в багатьох рок-композиціях навушників не вдається, виходить каша, а ось коли одночасно звучать інструментів не дуже багато, звук, як правило, чудовий.

Одне можу сказати точно – якщо села батарея (при підключенні по Bluetooth можна розраховувати годин на шість Повністю зарядженого акумулятора) і ви підключаєте вимкнути навушники по кабелю, звук в них буде вкрай невиразний.Вже згадані раніше Harman / Kardon BT, програють Parrot Zik в плані конструкції і ергономіки, адекватно відтворюють музику в більшій кількості випадків, ніж Parrot.

У той же час, якщо до цього ви ніколи не чули навушників дорожче 3 000 рублів, нічого крім захоплення звучання Parrot Zik у вас не викличе, все ж цей пристрій високого класу. Я звернув увагу, що використовуються алгоритми відтворення навіть якимось чином примудряються згладити звучання неякісного джерела, наприклад інтернет-радіо з бітрейтом близько 96 кілобіт / сек і композиції на 128 кілобіт / сек з «Вконтакте» зазвучали несподівано пристойно.

У пристрої є функція активного шумозаглушення, досить ефективна в громадському транспорті, поїзді чи літаку. Коли просто йдеш в навушниках по вулиці, шуму і так майже не чути завдяки закритій конструкції «чашок» і щільно, але м’яко прилеглим подушкам.

Для повноцінного використання всіх можливостей гарнітури на iOS-пристрої або Android-смартфоні потрібно завантажити додаток Parrot Audio Suit. Воно дозволяє вмикати / вимикати активну шумозаглушення, еквалайзер і ефект концертного залу. В останній версії з’явилася ще настройка імені покійного Лу Ріда – так і називається, «Tuned by Lou Reed».

Розробники гарнітури дійсно звернулися до легендарного музиканта незадовго до його смерті за порадою. Рід розкритикував, як в Parrot Zik звучить рок-музика, і запропонував свої регулювання тону і просторових характеристик, які були перенесені в останню прошивку гарнітури. Рок з включеним «лурідізатором» і правда звучить соковитіше, іноді, на мій смак, занадто басовито, але точно краще, ніж без еквалайзера. Я ж в більшості випадків для самої різної музики користувався еквалайзером, ось з такою налаштуванням:

На жаль, різні профілі користувачів створювати і зберігати не можна, як і редагувати попередньо встановлені типи налаштувань (вокал, клуб, поп, і т.п.)

Купівля, висновки
Parrot Zik – одна з кращих «великих» Bluetooth-гарнітур на ринку, і точно сама високотехнологічна завдяки управлінню за допомогою сенсорів. У той же час, для неї явно не вся музика «однаково корисна», щось звучить чудово і без додаткових налаштувань, але щось доводиться правити еквалайзером. Навушники зручні, красиві, ось тільки весь день в них музику не послухаєш, заряджати доведеться досить часто. Середня ціна пристрою в Москві – близько 14 000 рублів.

Якщо для вас на першому місці стоїть саме максимально якісне відтворення будь-якої музики, краще витратити ці гроші на дорогу провідну модель іншого виробника. Але якщо потрібно най-най просунуте в плані використаних технологій (звук і BT 2.1 ми тут виносимо за дужки) і до того ж стильне бездротове дизайнерське пристрій для використання зі смартфоном, то рівних Parrot Zik, мабуть, годі й шукати.

Отже, підіб’ємо підсумки.

плюси

мінуси

Не вся музика звучить в Parrot Zik відмінно, особливо по кабелю Час роботи від акумулятора невелика Оголовье при тривалому використанні на ходу створює дискомфорт

Користувачі платформи колективних інвестицій Kickstarter профінансували розробку незвичайного проекту – світяться в темряві рослин, які можуть замінити електричне освітлення. Свої гроші розробникам незвичайної системи пообіцяли віддати більше 4 000 осіб.

Спочатку розробники хотіли зібрати для проекту 65 000 доларів, проте на момент написання замітки користувачі пожертвували вже близько 240 000 доларів. З огляду на, що стадія збору коштів триватиме ще місяць, можна припустити, що обсяг інвестицій буде набагато значніше.

За розробку проекту відповідає Ентоні Еванс. Отримані гроші будуть витрачені на створення трансгенного рослини, яке забезпечить м’яке синьо-зелене свічення. За пожертвування в 40 доларів користувачі Kickstarter отримають насіння незвичайної рослини, щоб виростити його собі самостійно. За пожертвування в 65 доларів до насіння додадуть спеціальну вазу у вигляді лампочки. А за 150 доларів розробники доставлять доросла рослина, яке відразу почне освітлювати приміщення, повідомляє Gizmag.

За 10 000 доларів розробники обіцяють увічнити ім’я щедрого користувача Kickstarter, додавши його ім’я (або будь-яке інше повідомлення, що не перевищує 300 знаків) в ДНК рослини. На момент написання замітки настільки велике пожертвування вже зробила одна людина.

Для втілення своєї ідеї в життя вчені використовують далеку родичку капусти, арабідопсис (лат. Arabidópsis thaliána). Ця рослина традиційно застосовується для різних генних модифікацій, завдяки короткій ДНК. Ініціатори проекту збираються додати резуховидки гени люмінесцентних бактерій, які змусять рослина світитися.

Шляхом маніпуляцій з генами рослини вчені можуть змусити його випромінювати світло тільки вночі або тільки вдень, задати певний відтінок світіння і так далі. Запрограмувати рослина потрібним чином нібито має допомогти спеціальний додаток.

У майбутньому вчені сподіваються зробити люмінесцентними і великі рослини. Наприклад, якщо дерева отримають ефект світіння, їх можна буде використовувати в якості ліхтарів. Це дозволить знизити обсяг споживаної людством електроенергії.