Користувачі соцмереж, особливо Twitter і Instagram, часто зловживають хештегом. Благо, підтримка зазначених «гратами» ключових слів з’явилася на більшості ресурсів. Однак експерти стверджують: в більшості випадків хештеги не приносять користі і, навпаки, можуть шкодити просуванню аккаунта.
Теги в своїх записах використовують величезну кількість користувачів, компаній і ЗМІ, проте широке поширення «слів з гратами» призвело до того, що їх майже ніхто не відкриває. Наприклад, користувачі Twitter додають хештеги до своїх записів, щоб поширити свій твіт серед великої кількості незнайомих користувачів, отримати більше ретвітів і згадувань.Однак їх використання рідко дозволяє досягти цієї мети. Звичайно, є й винятки, але більшість записів з популярним тегом кануть в безодню соцмережі, так і не потрапивши нікому на очі, зазначає Nieman Journalist Lab.
Як показує статистика, в цьому році тег #SuperBowl був використаний три мільйони разів всього за п’ять годин: до, під час і після фінальної гри американського чемпіонату з футболу. Кожен тегованний твіт в цій масі – не більше, ніж крапля в Ніагарському водоспаді. Залучити до нього хоч якусь увагу практично неможливо. У секунду в соцмережі з’являлося приблизно 167 твітів з цим тегом. Таким чином, будь-який запис була на виду всього лише 1/17 частку секунди, що практично виключає можливість того, що її хтось прочитає.
З огляду на, скільки записів з’являється по кожному тегу, а також те, що більшість з них не несуть скільки-небудь важливої інформації, більшість користувачів вважають за краще не відкривати теги зовсім. Проблема посилюється тим, як Twitter ранжирує записи. Коли користувач відкриває якийсь хештег, перш за все, він бачить «Популярні твіти» – записи від користувачів з великою кількістю читачів, який отримали багато реплай, ретвітів, і додавань у вибране.
Це підвищує релевантність надається по тегу інформації, проте знижує ймовірність того, що забезпечений тегом твіт звичайного користувача хоч хтось побачить. Більшість людей задовольняються читанням «топових» твітів, вважаючи за краще не відкривати вкладку з іншими записами.
Використання хештегов – це завжди блукання в темряві. В ідеалі, щоб запис побачили, потрібно, щоб у цій тегу мало писали, але багато читали. Так як Twitter не надає інформації про кількість людей, які відкрили той чи інший тег, орієнтуватися в цьому питанні можна хіба що інтуїтивно.
Більш того, при пошуку за деякими тегами система видає записи, в який є відповідні слова. Наприклад, при пошуковому запиті «соціальні мережі», система видає не тільки записи з релевантними тегами, а й просто твіти, в який є це поєднання слів. Це означає, що користувачі, які поставили такий тег, зробили це даремно – різниці між тегованним або нетегованним словосполученням для Twitter немає.
Історія знає чимало прикладів технологічних міфів. Наприклад, чомусь раніше вважалося, що картриджі від Nintendo будуть краще працювати, якщо на них подути. Та ж історія і з тегами – хтось сказав, що вони залучають аудиторію, і все сприйняли це як незаперечний факт. Звичайно, в деяких випадках теги можуть бути дуже корисними. Вони прекрасно підходять для спілкування на вузькі теми невеликої групи малознайомих людей – наприклад, на науковій конференції.Вузькоспеціалізовані хештеги можуть використовуватися в різних соціальних мережах для фільтрації записів на певні теми.Також теги корисні, наприклад, для проведення не дуже великих конкурсів.
Багато користувачів вважають за краще використовувати теги в кожного запису. Особливої користі вони від цього не бачать, але і шкоди, на їхню думку, теги не приносять. Проте, як показують дослідження, велика кількість тегів дратує читачів. Записи без рябящей синяви тегів часто більше радують око і, як наслідок, їх частіше ретвіти. Звичайно, кілька нових читачів, швидше за все, прийдуть в акаунт активного «хештегера», однак куди більш імовірно, що старої аудиторії просто набридне бачити тегів місиво в своїх стрічках, і вони одпишуть.
Теги – це зручний і досить практичний спосіб систематизації інформації, якщо їх правильно використовувати. Проте, слід усвідомлювати, коли саме теги можуть бути корисні, а коли ніякого сенсу ставити звичний значок «решітки» немає.