Коли пальця мало. Samsung Galaxy Note 10.1

На самому початку епохи мобільних гаджетів, років 10 назад, комунікатори з сенсорним екраном незмінно комплектувалися спеціальним пером-стилусом. Цього вимагала технологія сенсора – управлятися з резистивними екранами пальцем було незручно. Потім, з появою ємнісних сенсорів, стилуси були на якийсь час забуті. Але з’ясувалося – палець не універсальний інструмент для управління, деякі завдання вимагають саме тонкого пера.

Ця ідея лягла в основу першого на ринку планшетофона, випущеного Samsung Galaxy Note з 5,3-дюймовим екраном і пером S Pen. Популярність пристрою перевершила навіть очікування виробника. Виявилось, що багато споживачів хотіли саме такий величезний смартфон з пером. Причому це не просто паличка для натиску на екран. У S Pen використовується розроблена провідним виробником дизайнерських планшетів технологія, що дозволяє розрізняти декілька сотень(у випадку з Note 10.1 – тисячу) рівнів сили натиснення.

Зовнішність, екран
Опісля приблизно рік після виходу на ринок першого Note корейська фірма випустила той, що використовує аналогічне перо повнорозмірний планшетник на Android 4.0 – Galaxy Note 10.1. Зовні він майже ідентичний другій версії Galaxy Tab 10.1, видозміненій з метою бути несхожою на iPad від Apple.

Дійсно, зовнішність планшетника самобутня – рамка навколо екрану темно-сіра, по периметру – широка окантовка, що округляє, з посрібленого пластика, задня кришка – з пластика під матовий грубо оброблений метал. З боків від екрану прорізу стереодинамиков, з дуже гідним для мобільного пристрою звуком, що дозволяє, наприклад, комфортно дивитися кіно.

Пластик тут скрізь, чим пояснюються деякі поскрипування корпусу, коли докладаєш до нього зусилля. А ще він всюди глянсовий, так що милуватися на відбитки пальців доведеться постійно. Мій тестовий зразок планшетника явно встиг побувати у декількох оглядачів і по усьому корпусу були помітні невеликі подряпини і потертості, так що покриття явно не найдовговічніше.

Усі елементи управління і більшість роз’ємів розташовуються на верхньому ребрі пристрою – кнопка включення/блокування, качелька регулювання гучності, слот для карт microSD, інфрачервоний порт, роз’їм 3,5 мм для навушників і, нарешті, слот для повнорозмірної SIM – карти. На нижньому ребрі – отвір мікрофону і, замість загальнолюдського microUSB, проприетарний 30-піновий роз’єм для живлення і синхронізації. У верхній частині задньої кришки – 5-мегапиксельная камера з автофокусом і LED – спалахом. Якість знімків, особливо зроблених в сонячну погоду, досить пристойне, а ось відео Full HD пристрій чомусь знімати не уміє, тільки HD 720p.

Новий планшетник Samsung використовує матрицю PLS TFT з дозволом 1280 на 800 точок діагоналлю 10,1 дюйма. Результуюча щільність пікселів – 149 ppi – трохи краще, ніж у iPad 2(132 ppi), але значно менше, чим у нового iPad з Retina – екраном(264 ppi). Екрани з надвисоким дозволом Samsung вирішила приберегти для планшетников нового покоління, які, швидше за все, представить взимку або весною 2013-го. Дисплей відрізняється по-самсунговски викрученими на повну кольорами, бадьорим контрастом і достатньою максимальною яскравістю. Кути огляду комфортні і дозволяють без проблем дивитися кіно удвох. До речі, відеоплеєр підтримує плаваючий режим, коли зменшене віконце з фільмом відображається поверх основного інтерфейсу планшета, в якому в цей час можна виконувати будь-які завдання. Те ж саме уміє і Galaxy S III. Оскільки відтворення відео обсчитивает окремий співпроцесор, на продуктивності пристрою це не позначається.

Перо S Pen
Головною фішкою Galaxy Note 10.1 є, зрозуміло, розумний стилус S Pen. Перо розташовується в спеціальному відсіку в нижній правій частині пристрою. Коли дістаєш його звідти, у правого краю екрану відразу з’являється швидке меню зі значками тих, що співпрацюють з S Pen додатків. Замінити або додати додатка не можна, але в налаштуваннях можна вибрати дії після відключення пера(передаю полум’яний привіт перекладачам меню, користувачеві напевно відразу стане зрозуміло, про що мова).

Насправді йдеться про те, щоб вибрати для автоматичного запуску якесь одне, найчастіше використовуване вами з пером додаток. На жаль, працює розумна функція, лише коли планшетник вже включений. Якщо ж дістати перо, коли пристрій спить, Note 10.1 лише підсвітить екран, але не розблокує його і не запустить швидке меню або обране застосування. Тут розробники інтерфейсу явно недодумували, або проблема в якихось обмеження ОС Android. У плані конструкції і ергономіки до S Pen претензій немає – в руці лежить комфортно, дістається з відсіку в корпусі легко, але випасти звідти саме явно не може. Хіба що кнопка для активації різних додаткових функцій в додатках намацується і натискається не завжди зручно.

Порівнювати S Pen особливо не з чим, планшетник HTC Flyer з пером залишився у далекому минулому, а інші виробники аналогічну технологію реалізовувати не квапляться. Тому головний конкурент S Pen – палець, і його у більшості спеціалізованих завдань перо, зрозуміло, перевершує. Точність введення ліній неперевершена, міра натиснення чітко фіксується підтримувальними цю функцію застосуваннями, затримки між рухом пера і перетворенням його в лінію на екрані майже немає. Єдине, в чому S Pen поступається професійним дигитайзерам – не розпізнає кут нахилу до поверхні екрану. Це не дозволяє повноцінно використати в программах-рисовалках такі інструменти, як аерограф.

Програмне забезпечення
Вибір ПО на планшетнике Samsung досить щедрий. В першу чергу звертає на себе увагу передвстановлений Photoshop Touch для Android – повноцінна версія вартістю більше 300 рублів, яку Samsung фактично дарує користувачам. В основному програма заточена під редагування, у тому числі художнє, фотографій. Повноцінно створювати картини в ній не вийде – вибору кистей, які емулювали б олівці, акварель, олію, пастель і тому подібне ні. Зате програма розрізняє силу натиснення, чого не скажеш про більшість інших малювальних застосувань для Android.

Але малювання все ж не головне – судячи з акцентів в маркетингу Samsung облаштування серії Note призначені головним чином для фіксації на ходу творчих ідей, креслення поверх фотографій, рукописних заміток, збереження в замітках зображень з коментарями і тому подібне. Для цього служить і функція ділення екрану, що уперше з’явилася, між двома програмами. Підтримуються тільки штатні застосування – браузер, галерея, пошта, Polaris Office(коли ж він перестане відображати кирилицю і латиницю різним шрифтом?!), S Note і Відео. Це дозволяє, наприклад, дивитися відео і писати e – mail одночасно. Людський мозок, правда, пристрій суто однозадачний, так що корисність функції умовна – або від фільму задоволення не отримаєте, або лист нормально не напишете.

Головне серед підтримувальних напівекранний режим застосувань, звичайно, S Note – воно дозволяє групувати на листі зображення і текст, малювати на нім, а потім експортувати у вигляді картинки або pdf – файлу. При першому запуску багатовіконного режиму програма пропонує скористатися для перенесення тексту, наприклад, з браузеру, функцією перетягання. Проте мені так і не вдалося здогадатися, як її активувати, довелося користуватися копіюванням-вставкою. Взагалі програмне забезпечення, пропоноване Samsung, не відрізняється особливою інтуїтивністю. Тому при запуску багатьох застосувань пристрій показує підказки про можливі, частенько неочевидні, жести і функції. Не рекомендую відключати їх показ при кожному запуску, поки дуже міцно не запам’ятаєте.

Окрім програм для роботи із зображеннями і замітками варто відмітити в штатному наборі додаток Yota Play для використання однойменного інтернет-кінотеатру, кіноафішу і Погоду від Яндекса, а також Peel Remote – універсальний пульт дистанційного керування для побутової електроніки. Програма дозволяє за допомогою інфрачервоного порту на планшетнике використати його для контролю над будь-якими телевізорами, DVD – плеєрами, аудіосистемами, домашніми кінотеатрами – загалом, всім, що розраховано на прийом команд з інфрачервоного порту. Зрозуміло, підтримується техніка будь-яких виробників, не лише Samsung, можна управляти навіть медіаплеєром Apple TV. Здивувало в програмі лише одне обмеження – телевізор в список керованих пристроїв можна додати лише один. А що робити тим, у кого у будинку два приймачі різних марок? Незрозуміло.

Коротко про інтерфейс – це TouchWiz Nature UX. Природу(Nature) чутно відразу – за умовчанням при кожному натисненні на елементи управління пристрій навіщось видає одноманітний булькаючий звук. Слава богу, його можна відключити. Зовнішній вигляд оболонки викликає печаль, своя думка про дизайн інтерфейсу в облаштуваннях Samsung я висловив в огляді Galaxy S III, повторно бурчати не буду. У Samsung підкреслюють вдосконалену клавіатуру – простим розведенням двох пальців її можна розділити на дві половинки, які розмістяться у різних сторін екрану, полегшуючи набір тексту двома пальцями. Ідея блага, в iPad це було реалізовано ще рік тому, але деякі застосування, навіть штатні(GTalk, наприклад), таку клавіатуру не розуміють, у вертикальній орієнтації вона закриває велику частину поля для введення тексту.

Начинка, зв’язок
Galaxy Note 10.1 – перший планшетник Samsung зі швидким четирехядерним процесором Exynos з частотою 1,4 ГГц. Система оснащена 2 гігабайтами оперативної пам’яті 16, 32 або 64 гігабайтами пам’яті для зберігання даних. Грати на нім одне задоволення, усілякі перегони і стрелялки, якщо вони не заточені ексклюзивно під чіп Nvidia Tegra, працюють прекрасно. Особливо варто підкреслити можливості зв’язку. Galaxy Note 10.1 – це, по суті, повноцінний телефон. До вуха не прикладеш, тому що немає розмовного динаміка, але по гучному зв’язку – запросто, або, само собою, з гарнітурою. Ті, кому вдасться освоїти усі функції і трюки планшетника з пером, можуть спробувати взагалі відмовитися від смартфону і обійтися одним пристроєм. Тим паче, що на ринку є Bluetooth – гарнітури, виконані у вигляді невеликих телефонів. Можливо, комусь такий сценарій використання підійде.

Швидкодія планшетника, враховуючи могутній процесор і простору пам’ять, обмежена лише програмними недоробками, що частково відносяться до недоліків Android 4.0, частково залишаються на совісті творців інтерфейсу TouchWiz. Наприклад, незрозуміло, чому планшетник після натиснення кнопки розблокування запалює екран з майже секундною затримкою. Іноді навіть устигаєш вирішити, що кнопка просто не спрацювала, натискаєш її знову, у результаті планшетник розблоковується і вмить блокується назад. На iPad такої дратівливої паузи немає.

Купівля, виведення
Ціни на Galaxy Note 10.1 з 16 гігабайтами пам’яті в Москві стартують від 20 з невеликим тисяч рублів за неофіційно імпортований пристрій і від 22 500 за планшетник з гарантією виробника. Це приблизно стільки ж, скільки коштує аналогічний iPad з модулем стільникового зв’язку. Правда, порівняння тут не зовсім коректне – Galaxy Note 10.1 володіє стилусом і, завдяки ньому і заточеному під S Pen програмному забезпеченню, ширшим набором можливостей. Інша справа, що ті ж рукописні замітки на iPad можна створювати досить красиво і ефективно і пальцем за допомогою, наприклад, додатки Paper 53, а асортимент малювальних програм на платформі iOS взагалі вражає уяву, чого тільки варті Brushes або Art Rage. Безумовно, відсутність точних стилусов для iPad обмежує функціональність ПО, але справжнього художника це навряд чи зупинить.

Отже, підведемо підсумки:

Плюси:
S Pen і ПО для нього
Потужний процесор і великий об’єм пам’яті
Висока продуктивність в іграх
Хороший звук у вбудованих динаміках

Мінуси:
Поскрипуючий пластиковий корпус
Неінтуїтивний інтерфейс

Повні характеристики пристрою на сайті виробника




This entry was posted in Зазирнемо у майбутнє. Bookmark the permalink.

Comments are closed.