Що вийшов близько року тому iPad mini був непоганим планшетником з двома значними недоліками: низьким у порівнянні зі старшою моделлю дозволом дисплея і слабким, зразка 2011 року, процесором. Друге видання «mini» усуває їх обидва, але чи можна назвати пристрій ідеальним компактним планшетником?
Зовнішність, ергономіка
Зовнішність компактного планшетника Apple з минулого року практично не змінився. Вкрай незначно – на 0,3 мм – збільшилася товщина, на 23 грами (29 грамів для 4G-версії) виріс вагу. Новий iPad mini і раніше сумісний з «офіційними» обкладинками Smart Cover, а ось чохли від сторонніх виробників, особливо щільно охоплюють корпус, можуть через збільшення товщини і не підійти.
Всі органи управління і роз’єми на колишніх місцях – Lightning для зарядки і синхронізації знизу, роз’єм для навушників – зверху, там же кнопка блокування. На правому ребрі – кнопки регулювання гучності і перемикач, за замовчуванням відповідальний за відключення звуку, ну куди більш корисний (функція змінюється в налаштуваннях) як блокіратор автоматичного повороту екрану. Слот для nano-SIM в дорожчої моделі з модулем стільникового зв’язку розташований там же, трохи нижче.
Що змінилося, так це забарвлення задньої кришки умовно «чорної» моделі:
Кольорове рішення називається «космічний сірий», як і у iPhone 5s і iPad Air (хоча текстура покриття у планшетів дещо інша, ніж у смартфона), метал набагато світліше і покриття здається міцнішим, ніж у чорного iPad mini зразка 2012 року.Можливо, дряпатися воно все одно буде, але пошкодження точно будуть не так помітні через іншого відтінку.
Світла ж модель (біла окантовка екрану + сріблястий метал корпусу) зовні не відрізняється від минулорічної:
Планшетник Apple вийшов трохи товщі рекордсмена в цій області, Sony Xperia Tablet Z, але по-своєму гарний і елегантний.Невідомо, чи стане Apple міняти дизайн iPad mini в майбутньому році, але зараз в цьому точно не було необхідності – виглядає пристрій сучасно.
Менші, ніж у 9,7-дюймового iPad Air, розміри і вага роблять можливими для iPad mini інші сценарії використання – наприклад, комфортне читання в транспорті в годину пік або швидкий набір тексту великими пальцями, коли ви тримаєте пристрій двома руками в портретній орієнтації. Якщо iPad Air неминуче доводиться носити в сумці або рюкзаку, то iPad mini легко поміщається в багато (не в усі, але в багато) кишені піджаків і курток. Правда, більшість 7-дюймових Android-планшетів так носити ще легше через меншу ширини, я вже не кажу про такий цікавий пристрій як Xperia Z Ultra від Sony.Але зараз мова йде саме про пристрої Apple.
Фактично, якщо у вас є відповідні кишені, iPad mini з модулем стільникового зв’язку (або підключений до організованої на смартфоні точки доступу) може стати зручним для використання на ходу, в роз’їздах по місту «кишеньковим комп’ютером» для пошти, інтернету, соцмереж, швидкої зйомки фото або відео (це якщо немає високих вимог до якості) і навіть набору невеликих текстів.
Дисплей, камери, звук
Ось ми і підійшли до першого з двох великих відмінностей iPad mini 2013 роки від торішньої моделі – СВЕРХЧЕТКОЕ дисплею. Матриця має ту ж діагональ, що і рік тому – 7,9 дюйма, але при цьому дозвіл як у iPad Air – 2048 на 1536 пікселів. В результаті щільність пікселів дорівнює такої у iPhone – 326 точок на дюйм. З огляду на, що планшетник зазвичай тримають далі від очей, ніж смартфон, шансів побачити неозброєним оком окремі точки у користувача без надлюдських здібностей немає.
Завдяки новому дисплею відчуття iPad mini другого покоління дарує зовсім інші враження від читання тексту – навіть при використанні дрібних шрифтів літери чіткі, сама картинка більш ясна, відео Full HD та ігри, розраховані на високий дозвіл (Infinity Blade III, наприклад) виглядають просто чудово.
На жаль, перевершуючи iPad Air по щільності пікселів, iPad mini дещо поступається по колірному охопленню. Якщо покласти поруч два пристрої і вивести на обидва одну і ту ж картинку з яскравими ділянками синього або червоного кольору, буде помітно, що у iPad mini ці кольори не такі насичені. Підтверджують такі спостереження і тести, проведені експертами по дисплеям – якщо матриця екрану iPad Air забезпечує практично ідеальний охоплення колірного простору sRGB, то у iPad mini з Retina-дисплеєм цей охоплення не такий широкий, приблизно на рівні iPad mini 2012 року.
Насправді, цей недолік складно помітити при повсякденному використанні – в іграх, при читанні сайтів, електронних версій журналів або при перегляді кіно. Дисплей iPad mini має відмінні кути огляду, хорошу яскравість і контрастність. Але практично ідеального колірного охоплення, який може бути важливий дизайнерам або фотографам, не забезпечує. Через це стовідсоткової зменшеною копією iPad Air міні-планшетник назвати все ж не вийде.
Не можна не згадати про одну особисто мене дратує особливості в роботі екранного сенсора дотиків (в цілому дуже чутливого і швидкого) в нових iPad mini і Air. Через вузьких рамок справа і зліва від екрану велика вірогідність випадкових натискань на боці дисплея, з чим пристрій намагається боротися програмно, фільтруючи подібні натискання. На жаль, іноді це призводить до ситуації, коли тиснеш по три-чотири рази на якусь кнопку, розміщену в додатку скраю екрану, але нічого при цьому не відбувається. Як правило все працює нормально, але іноді з таким все ж стикаєшся, і це неприємно.
Новий iPad mini оснащений, як і iPad Air, старої 5-мегапіксельною тиловий камерою і нової фронтальної, яка краще за попередницю «бачить» в темряві, підвищуючи якість відеочату. Рекомендувати використовувати iPad mini в якості пристрою для фото-відеозйомки можна, але при необхідності можна зробити кілька кадрів або зняти відео Full HD, отримавши при цьому цілком пристойний (дещо краще iPhone 4, але гірше iPhone 4S) результат. Але не в темряві – спалахи у планшетников немає.
Я не почув відмінностей між новим і старим iPad mini за якістю звуку у вбудованих динаміках – воно для пристрою таких скромних габаритів було і залишається відмінним. У iPad Air звук повніше – просторий корпус забезпечує трохи більше низьких частот.
Начинка, продуктивність
Всередині у iPad mini магічним чином вмістилося все те ж саме, що і в помітно більш великому iPad Air – процесор Apple A7 з двома ядрами і підтримкою 64-бітних обчислень (про них докладніше в цьому матеріалі), гігабайт оперативної пам’яті, і вбудований носій ємністю від 16 до 128 ГБ. До речі, таких ємних компактних планшетів не робить більше ніхто, навіть з урахуванням підтримки 64-гігабайтних карт microSD в багатьох моделях.
Мало хто використовує iPad як платформу для складних обчислювальних процесів, вимогливих до «заліза». Якщо раптом це важливо для вас, то майте на увазі – процесор A7 в iPad mini працює на трохи меншій частоті, ніж у iPad Air (НЕ 1,4, а 1,3 ГГц, як в iPhone 5s), плюс до цього не готовий довго працювати на повну, злегка знижуючи з часом продуктивність в безперервних ресурсномістких завданнях. Робиться це, щоб уникнути перегріву компактного корпусу, і так він в Inifinity Blade III гріє руки як грубка.
При цьому iPad mini з дисплеєм Retina, за деякими тестами, в п’ять разів перевершує в продуктивності торішню модель компактного iPad. Якщо перший mini після установки iOS 7 частенько пригальмовує – позначається процесор з далекого 2011 року та всього полгигабайта «оперативки», то з новою моделлю такого не відбувається ніколи. Прекрасно працюють і всі додатки пакетів iWork і iLife від Apple, які при покупці новинки тепер дістаються користувачеві безкоштовно:
Що стосується комунікаційних здібностей iPad mini з дисплеєм Retina, то вони ідентичні iPad Air – двоканальний Wi-Fi a / b / g / n, Bluetooth 4.0, GPS / ГЛОНАСС в версіях з стільниковим модулем, сам модуль підтримує (крім, зрозуміло, 2G і 3G) LTE, в тому числі і російську 4G-мережу «Мегафона».
Батарея в iPad mini живе відчутно довше, ніж у mini першого покоління, і майже так само довго, як і в iPad Air – до 13 годин в режимі перегляду відео, трохи менше десяти – при перегляді веб-сторінок по Wi-Fi, годин шість в іграх, активно задіюють графічну підсистему. Залежно від активності використання, заряджати планшетник доведеться раз в два-три дні або раз на тиждень. Звичайно, якщо користувач не грає на ньому по п’ять годин на день, що все ж малоймовірно.
конкуренти
Якщо ви не зав’язані по руках і ногах екосистемою Apple з її смартфонами, додатками, контентом з iTunes і іншими радощами, то головне питання перед покупкою iPad mini підказує та сама горезвісна жаба – а не обійтися Чи Android-планшетником за значно меншу суму? Багато в чому чудовий новий Nexus 7 від Google і Asus можна купити з гарантією виробника від 9 500 рублів, а новий iPad mini коштує від 16 000, та й чекати його після замовлення в офіційному онлайн-магазині поки доведеться як мінімум пару тижнів. Nexus 7 в конфігурації за 16 000 рублів має вдвічі більше пам’яті, ніж «базовий» iPad mini, до того ж модуль зв’язку 3G / LTE. Є над чим замислитися.
На iPad mini завдяки його менш витягнутому екрану зручніше читати сайти (разом поміщається більше інформації) або електронні журнали. З тієї ж причини кіно приємніше дивитися на «Нексус» – і картинка фізично виходить трохи більше, і чорні смуги зверху і знизу не дратують. У той же час, небайдужих до «яблучному» дизайну і дорогим матеріалами на кшталт алюмінію непомітний Nexus 7, цілком ймовірно, розчарує.
Не варто списувати з рахунків і ще одного конкурента iPad mini – LG G Pad 8.3. У нього таке ж дозвіл екрана, як у Nexus 7 2013, сам екран побільше (при цьому гаджет все одно вже, а, значить, «кишенькових» iPad mini), є підтримка карт пам’яті до 64 ГБ, але немає версії з модулем стільникового зв’язку , тільки Wi-Fi. Варто 13-14 тисяч рублів, але, є в мене підозра, швидко подешевшає.
iPad Air теж в якомусь сенсі конкурент iPad mini, причому усунення в останньому компромісних рішень (дисплей низького дозволу, слабкий процесор), а також скорочення різниці в ціні роблять вибір ще складніше. Якщо ви не вимагаєте від планшета ідеального колірного охоплення і максимально можливої для платформи продуктивності (тоді вам однозначно потрібен Air), то вибір зводиться до того, щоб раціонально оцінити найбільш часті для себе сценарії використання пристрою. Найчастіше використовуєте планшет будинку по вихідним, лежачи на дивані або сидячи в кріслі – більш просторий екран iPad Air дозволить робити це з максимальним комфортом. На ньому також зручніше друкувати завдяки більшим клавішах віртуальної клавіатури. Часто носите iPad з собою і хочете мінімізувати його вплив на підсумковий вага і затурканість сумки – краще підійде mini.
Ну і, нарешті, треба згадати про що залишається на ринку iPad mini першого покоління – його можна купити тепер в офіційній роздробі від 11 000 рублів (модель тільки з Wi-Fi, 3G-версія обійдеться від 16 000), і це відмінне бюджетне рішення, куди більш зрозуміле, ніж також залишається в продажу важкий, із застарілим дисплеєм і взагалі неясно кому зараз потрібний за такою ціною iPad 2 за 15 000 рублів.
Купівля
В офіційному інтернет-магазині Apple iPad mini можна замовити вже зараз за ціною від 15 990 (16 ГБ, тільки Wi-Fi) до 32 990 (128 ГБ, зв’язок 3G / 4G):
Ціни на iPad mini з дисплеєм Retina в офіційному інтернет-магазині Apple
Якийсь конкретний оптимальний розмір рекомендувати складно, залежить від того, наскільки активно і різнопланово буде використовуватися пристрій. Для читання книжок, інтернету, журналів, спілкування в соціальних мережах, заміток та ігор час від часу при обмеженому бюджеті цілком згодиться і найдоступніша версія.
Якщо ж ви хочете носити з собою в iPad велику колекцію музики, пару сезонів серіалів і десяток ігор, то без ємного вбудованого носія не обійтися. Рік-два тому я писав, що не бачу особливого сенсу в 3G-версіях iPad, так як при необхідності завжди можна роздати інтернет зі смартфона. Зараз і якість мобільного інтернету покращився, і тарифи на нього стали більш прийнятними, так що покупка версії iPad з підтримкою стільникових мереж стає все більш осмисленим.Особливо, якщо вам часто потрібен вихід в мережу з планшета на ходу, далеко від домашнього або офісного інтернету, і колись кожен раз шукати кафе з Wi-Fi.
Отже, підіб’ємо підсумки огляду iPad mini з дисплеєм Retina.
