Легкий бульдозер. Ноутбук Sony VAIO Z13

З 2008 року ноутбуки Sony VAIO серії Z були втіленою мрією мобільного професіонала, а також неперевершеним по ефективності способом продемонструвати розуміючим бізнес-партнерам свій добробут. Модель 2012 року виконана по тому ж рецепту, з використанням найсучасніших комплектуючих, технологій і дизайну. Вісті.Хайтек оцінили один з останніх флагманських ноутбуків, що проектувалися не оглядаючись на Windows 8.

Зовнішність, ергономіка

Дизайн Z – серії як і раніше прекрасний, прекрасний у дусі Sony, незграбно і технологічно. Кришка і дно корпусу виготовлені з вуглепластика, панель, на якій розміщені клавіатура і тачпад, – з металу, швидше за все, алюмінієвого сплаву. На жаль, до мого тестового зразка усе вищесказане відноситься лише частково. Для написання огляду привезли облаштування спеціальної ювілейної серії, присвяченій 15-ій річниці бренду VAIO. Відсвяткувати в Sony вирішили, заливши красивий матовий углепластик жирним шаром глянсового лаку. Для збору відбитків пальців нічого кращого придумати просто не можна, та і подряпин з потертостями на кришці і дні ноутбука скупчилося немало. Щоб не прикрашати цим огляд, фотографій комп’ютера я не робив, обійшовся офіційними зображеннями, наданими Sony.

При погляді на закритий ноутбук згори помітно, що Sony VAIO Z13 дещо інших пропорцій, чим більшість сучасних тонких і легких лептопов – він більше витягнутий по довгій стороні, розміри кришки – 330 x 210 мм. Це дозволило інженерам Sony зробити клавіатуру дещо просторіше. За екстремально малою товщиною японці не погналися, врешті-решт, для цього є ультрабуки, а зетка – потужніший і функціональний пристрій, звір іншої породи. Товщина корпусу без ніжок складає близько 16,5 мм, з ніжками – 19 мм. При відкиданні кришки ноутбук спирається на її край, що виступає ззаду, завдяки чому корпус з клавіатурою трохи нахиляються у бік користувача для зручності друку. Ноутбук без проблем можна носити в невеликій наплічній сумці, вага – 1185 р.

Клавіатура у VAIO Z13 острівного типу, з дуже невеликим ходом клавіш. Комусь це може не сподобатися, мені ж друкувати на ній було зручно, тим більше що розкладка логічна, без дивностей. Але віддача клавіш і правда дуже слабка. У погано освітленому приміщенні включається несильне підсвічування. А ось тачпад однозначно розчарував – він за нинішніми мірками маленький, добре хоч чутливість і точність відмінні. Але, скажімо, в Windows 8 працювати з ним, навіть після появи тих, що повністю підтримують усі нові жести драйверів, буде незручно. Та і рельєфний малюнок на нім здається зайвим, гладкі тачпади використати комфортніше.

Начинка, швидкодія

VAIO Z13 – найпродуктивніші 13-дюймові ноутбуки на ринку з такою низькою вагою. Альтернативи – або легше, але слабкіше, або дещо потужніше, але помітно важчі. Працює топова модифікація комп’ютера на 4-ядерному процесорі Intel Core i7 – 3612QM. Частота – 2,1 ГГц і до 3,1 ГГц в режимі Turbo Boost.

Підкреслю, що це не ультранизковольтная модифікація, а повноцінний мобільний чіп Intel з архітектурою Ivy Bridge. Відповідно, охолоджувати його доводиться дещо інтенсивніше, тому і вентиляторів, що засмоктують повітря через прорізи в дні корпусу, зроблено два. На жаль, але вони мають тенденцію досить голосно шуміти навіть при завданнях, що не вимагають високої продуктивності, наприклад, веб-серфінгу.

Оперативної пам’яті Sony не пожаліла – 8 гігабайт повинно вистачити для чого завгодно, включаючи 3D-моделирование, обробку відео і інші ресурсоємні завдання. За обробку графіки відповідає інтегрована система Intel HD 4000, для невимогливих ігор або навіть сучасних на мінімальних налаштуваннях графіки її продуктивності вистачає.

Нарешті, ще одна складова рецепту надшвидкого портативного ПК – твердотілий(SSD) жорсткий диск на 256 Гб. Завдяки ньому комп’ютер майже миттєво засинає і прокидається, а завантаження Windows 7 до повністю робочого стану займає всього біля 20 секунд, вісімка вантажиться і того швидше.

Мені тестовий зразок ноутбука привезли без спеціальної приставки, в якій розташовуються оптичний привід Blu, – Ray, дискретна графіка AMD Radeon HD 7670M і додаткові порти USB, VGA, HDMI і Ethernet. Підключається пристрій по інтерфейсу, аналогічному Thunderbolt, але що використовує оптичний кабель і роз’єм USB, а тому несумісному з іншою Thunderbolt – периферією. Зовнішній блок включений в найдорожчу комплектацію ноутбука(SVZ1311Z9R), офіційний цінник якої – 120 000 рублів(менш офіційний, в невеликих магазинах – 110 000). Без неї аналогічний за характеристиками комп’ютер(модель SVZ1311X9R, у неї тільки дозвіл екрану поменше) стоїть в Sony Store 100 000, а в незалежних магазинах – від 85 000.

Екран, звук, інтерфейси

Дисплей у VAIO Z13 розкішний – при діагоналі 13,1 дюйма і дозволі 1920 на 1080(Full HD) картинка дуже чітка і не сильно поступається MacBook Pro з Retina – дисплеєм. Інша справа, що Windows 7 далеко не ідеально масштабує елементи інтерфейсу, а масштабувати їх доведеться – інакше дрібний шрифт і значки незабаром викличуть напругу очей і головний біль. У Windows 8, яку я встановив на комп’ютер паралельно сімці, ситуація така: плитковий стартовий екран і Metro – додатка масштабуються прекрасно(для цього служить спеціальний перемикач Зробити все більше), а ось в режимі традиційного Робочого столу все залишилося так само, як і в Windows 7 – в налаштуваннях дозволу екрану треба вибрати бажану міру масштабування шрифтів. Безумовно, майбутнє за надчіткими дисплеями, але подібні дозволи на невеликих екранах повинні адекватно підтримуватися операційними системами, а про Windows 7 такого не скажеш, та і в вісімці ситуація неоднозначна. Так що, якщо вам не потрібний зовнішній модуль з прискорювачем графіки і оптичним приводом, цілком резонно зупинити вибір на менш дорогій комплектації з дисплеєм меншого, але цілком гідного дозволу 1600 на 900 точок.

Матриця Full HD дисплея зроблена за технологією TN, але при цьому має відмінне перенесення кольорів і колірне охоплення, гідну глибину чорного кольору і максимальну яскравість. По останньому параметру екран, втім, поступається неперевершеному доки в плані яскравості і можливості працювати на вулиці в сонячний день Samsung Series 9 останнього покоління(його огляд ми публікували влітку). Проте, VAIO Z13 повинен відмінно підійти фотографам, що шукають мобільну робочу станцію для обробки знімків. Кути огляду по горизонталі – відмінні, по вертикалі – трохи гірше.

3,5-мм роз’єм для навушників розташований на правому ребрі ноутбука. Звук чистий, сторонніх шумів не чутно навіть в чутливих вухах. Звук вбудованих динаміків для тонкого ноутбука пристойний, в принципі можна і кіно так дивитися, хоча з навушниками або зовнішніми колонками буде, звичайно, краще. У Sony VAIO Z13 два порти USB 3.0 на корпусі(один з них призначений для підключення зовнішнього блоку), повнорозмірні(що здорово – не потрібні перехідники) HDMI і VGA, а також Ethernet – порт. Не вважаю себе експертом в області проектування ноутбуків, але на мій дилетантський погляд здається, що ще один, а то і два порти USB цілком помістилися б. Але тоді для деяких користувачів знизилася б потреба в придбанні моделі із зовнішньою приставкою, на якій ще два роз’єми USB 2.0 і один 3.0.

Безпровідні можливості VAIO Z13 максимальні – тут є не лише стандартні Wi – Fi версії 802.11a/b/g/n і Bluetooth 4.0, але і вбудований універсальний модем з підтримкою 3G і навіть російських частот LTE. Слот для повнорозмірної SIM – карти знаходиться на задньому ребрі корпусу; щоб відкрити його, знадобиться скріпка.

Батарея

Акумулятор у ноутбука знімний, але знімається не те щоб легко – для заміни плоскої батареї місткістю 45 Вт*ч(4000 мА*ч) необхідно відкрутити, а потім закрутити вісім гвинтів з нестандартно широкими прорізами для викрутки на дні ноутбука. Якщо легкий і компактний ноутбук потрібний вам для тривалої щоденної роботи далеко від розеток, то купівля додаткової батареї(такий же, як вбудованою, або зовнішнього акумулятора, що пристібається, на 49 Вт*ч) буде неминучою.

На жаль, але потужний процесор, працюючий під стандартною, не зниженою напругою, вимагає багато енергії. У результаті власникам VAIO Z13 слід розраховувати десь на 4 години автономної роботи в Cети по Wi – Fi при нормальному підсвічуванні екрану. Її зниження дозволить продовжити термін роботи від батареї годинника до 5. Дивитися відео в Full HD можна на одному заряді батареї 3,5-4 години залежно від вибраної яскравості підсвічування. При самому щадному навантаженні(мережа відключена, включений економний режим харчування в Windows, читаємо книжку в PDF в темній кімнаті на мінімальній яскравості дисплея) пристрій протягне до 8 годин. Але такий режим використання нехарактерний для ноутбуків.

Висновки

Sony об’єднала в одному пристрої три складових – імідж, компактність, і унікальну для машин такого розміру функціональність за рахунок прекрасного екрану високого розділення і продуктивного четирехядерного процесора. В той же час, потрібно пам’ятати: VAIO Z13 заточений під Windows 7. Якщо ви збираєтеся в осяжному майбутньому переходити на Windows 8, то герой цього огляду – не самий відповідний вибір із-за невеликого тачпада і відсутності адаптованих під нову операционку драйверів. Але Windows 8 стане мейнстрімом ще дуже не скоро. Швидше за все, інноваційний інтерфейс вісімки, незвичний для рядових користувачів, серйозно уповільнить поширення цієї ОС. Так що VAIO Z ще довгий час залишиться самим-самим просунутою(і найдорожчим) легенею 13-дюймовим ноутбуком з Windows.

Плюси:

Відмінний дизайн в стилі Sony

Неперевершена для такої ваги і габаритів продуктивність

Екран Full HD з прекрасним перенесенням кольорів

Мінуси:

Маленький тачпад

Шумна система охолодження

Невеликий час роботи від батареї

Всього 2 порти USB




Comments are closed.