Учені працюють над створенням програм, здатних визначати емоції людини за виразом обличчя. Якщо фахівці досягнуть успіху, комп’ютери зможуть не лише навчитися підлаштовуватися під настрій користувача, але і допоможуть аутистам адаптуватися до спілкування.
Люди досить добре уміють розуміти емоції один одного. Ми здатні уловити сотні відтінків найрізноманітніших переживань, а ось машини поки що не здатні розпізнати навіть найпростіші почуття. Світ цифрового спілкування позбавлений безлічі способів передання емоцій. Наш проект зможе змінити це, – заявляє Розалинд Пикард, глава дослідницької групи по оцифруванню емоцій в Массачусетському інституті технологій.
Слід зазначити, що проект має намір допомогти сприймати емоції не лише машинам, але і людям. У рамках дослідження вже були створені спеціальні окуляри для людей з синдромом Аспергера(м’яка форма аутизму), які за допомогою світлових сигналів попереджають користувача про те, що він натомив того, з ким разговариевает. Коли пристрій визначає у співрозмовника ознаки нудьги, запалюється жовта лампочка, а коли він повністю втомлюється від спілкування – червона, повідомляє The New York Times.
Пикард розробляє програми, які визначають емоції людини по 24 точкам на його обличчі. У минулому комп’ютерні алгоритми не могли відрізнити посмішку від усмішки, яка супроводжує розчарування. За словами учених, причиною цього був низький дозвіл веб-камер і недостатня кількість варіантів емоцій у базі даних системи.
Нині веб-камери набули можливості писати відео навіть в HD – дозволі, а щоб скласти базу емоційних даних, дослідники найняли близько двадцяти жінок, робота яких полягає в тому, щоб будувати комп’ютеру рожі – заносити в систему знімки сотень варіантів різних емоцій.
Почало незвичайному проекту поклав професор Кембриджа Пітер Робинсон. Одного разу він стояв в пробці і його GPS – навігатор продовжував дратівливо пищати. Тоді Робинсон замислився про те, щоб створити пристрій, який би міг сприймати людські почуття.
Проте у нової технології є і зворотна сторона. Супротивники проекту заявляють, що не хочуть, щоб, приміром, про їх настрій знала онлайн-реклама в Інтернеті або щоб емоційний статус вмить транслювався в соціальні мережі.
Слід зазначити, що навряд чи технологія сприйняття почуттів через вираз обличчя зможе стати досконалою. Взаємозв’язок між тим, що відбивається на наших лицях і нашими справжніми емоціями далеко не повна, – стверджують учені.
